Олександр Копиленко.
Андрій Клочко, Микола Стефанчук.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Відкривши пленарне засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував, що сьогодні Президент Литовської Республіки Ґітанас Науседа планує виступити перед народними депутатами України.
Після цього парламентарії продовжили розгляд поправок до законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів (щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, № 2194).
Основним завданням цього законопроекту є реформування системи управління у сфері земельних відносин та спрощення доступу до земельних ресурсів населення і бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою, запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування, надання документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних, запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю.
Законопроектом, зокрема, пропонується передати землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад та надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності і затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.
Повноваження зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель законопроектом пропонується покласти на обласні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Водночас скасовуються повноваження Верховної Ради щодо погодження зміни цільового призначення особливо цінних земель, вилучення земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій, а також необхідність погодження із Кабміном продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної і комунальної власності іноземним юридичним особам.
Щодо земель із особливим охоронним статусом, на яких розташовані об’єкти культурної спадщини або об’єкти чи території природно-заповідного фонду, то відповідно до законопроекту цей статус має поширюватися на землі будь-якого цільового призначення.
Для контролю у сфері земельних відносин пропонується запровадити повну відкритість та доступність документації із землеустрою, публічності її розгляду. Зокрема, пропонується максимально спростити доступ громадян, органів влади, розробників документації до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.
Під час розгляду поправок народний депутат Юрій Павленко («ОПЗЖ») наголошував, що чимало поправок представників фракції спрямовані на недопущення продажу земель сільськогосподарського призначення іноземним юридичним та фізичним особам, а також особам без громадянства.
На думку народного депутата Миколи Скорика («ОПЗЖ»), перед тим, як запускати купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, з цього питання потрібно провести референдум.
Іван Кириленко («Батьківщина») зауважив, що коли попередній Земельний кодекс був пронизаний ідеєю національного відродження на селі, то нинішні зміни просякнуті транснаціональною ідеєю. «Тому ми пропонуємо прямо заборонити продаж землі іноземцям», — заявив він.
Ще один представник «Батьківщини» Михайло Цимбалюк зазначив, що фракція послідовно підтримує передачу територіальним громадам права розпоряджатися землею за межами населених пунктів, але може вийти так, що через ОТГ ці землі пройдуть транзитом, адже вони вже належать тим, хто взяв їх в оренду на багато років. «Крім того, держава повністю усувається від контролю за збереженням родючості земель», — зауважив він.
Народний депутат Микола Княжицький, подякувавши комітету за врахування деяких поправок представників «Європейської солідарності», які виключають передачу заповідних земель у приватну власність, також наголосив на важливості збереження контролю держави за зміною цільового призначення земельних ділянок.
Вадим Івченко («Батьківщина») запитав, чому не враховано поправку, якою пропонується визнати незаконними та нікчемними усі правочини із нерухомим майном, а особливо із землею, що вчинені на території тимчасово окупованого Криму та окремих територіях Донецької та Луганської областей.
Нестор Шуфрич («ОПЗЖ») закликав підтримати поправку, яка зберігає контроль держави за зміною цільового призначення сільськогосподарських земель. «Якщо такого контролю не буде, то після виведення земель із аграрного фонду їх можна буде продавати іноземцям», — наголосив він.
Під час обговорення виникла дискусія щодо норми законопроекту, яка обмежує 0,6 гектарами виділення в оренду землі під городництво.
Сергій Соболєв («Батьківщина») звернув увагу, що це вимушена норма, адже після виборів, поки новообрані ради ще не вступили у свої повноваження, почала працювати схема, за якою під так зване городництво виділяють тисячі гектарів землі. За його словами, зараз уже майже третину земель, які мають перейти ОТГ, за безцінь передано у довгострокову оренду. У зв’язку з цим С. Соболєв закликав голову Комітету з питань аграрної та земельної політики Миколу Сольського підтвердити, чи залишається в остаточній редакції законопроекту норма, за якою під городництво може виділятися не більш як 0,6 гектара землі. «Це зупинить земельні оборудки, які відбуваються у Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській та інших областях», — підкреслив він.
Підтвердивши, що законопроект справді передбачає виділення під городництво не більш як 0,6 гектара землі, М. Сольський зауважив, що коли йдеться про уже надані ділянки, то можливими порушеннями в цьому процесі, очевидно, мають займатися правоохоронні органи. «Мені важко уявити, що це за город площею у 600—700 гектарів землі», — сказав голова комітету.
Юлія Тимошенко («Батьківщина») висловила думку, що пропонований законопроект не тільки руйнує право українців обробляти свою землю та передає її клановій аграрній олігархії як всередині країни, так і глобальним зовнішнім корпораціям, але й знімає усі перепони на шляху недобросовісного користування землею без будь-якого контролю з боку держави. «Цими змінами знімаються будь-які функції держави щодо контролю за якістю використання земель, за внесенням в неї хімічних речовин. А водночас дозволяється знімати верхній шар чорнозему, що було прямо заборонено Земельним кодексом», — наголосила лідер фракції «Батьківщина».
У виступі, який Ю. Тимошенко отримала замість обговорення наступних поправок, вона наголосила, що Україна володіє 10 відсотками світових запасів родючих земель, тому маємо правильно ними розпорядитися, а не розкидатися цим скарбом. «Сьогодні в світі є два підходи до розпорядження землею. Перший — віддати її великим корпораціям, що має місце в Аргентині, Бразилії, Мадагаскарі, і де спостерігається варварське поводження із землею, а сировина не переробляється у цих країнах. Якщо ми підемо цим шляхом, то не зможемо забезпечувати власний продовольчий баланс, бо не зможемо впливати на експорт», — сказала вона, підкресливши, що коли ж ми підемо шляхом розвитку фермерства, то матимемо екологічну продукцію, робочі місця та податки в Україні.
Ігор Фріс («Слуга народу») запропонував включити до законодавства норму, за якою власниками земель сільськогосподарського призначення можуть ставати лише юридичні особи, для яких аграрне виробництво є основним видом діяльності.
За словами Тараса Батенка, найбільш принципова для депутатської групи «За майбутнє» поправка передбачає, що право власності на земельні ділянки не можуть набувати юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником будь-якої кількості акцій або паїв яких є держава-агресор, юридичні особи, бенефіціарні власники яких є резидентами держави-агресора та фізичні особи, громадяни або резиденти держави, визнаної Верховною Радою країною-агресором. «Давайте не залишимо нашим ворогам жодної шпарини для заволодіння українською землею», — закликав Т. Батенко.
Засідання завершилося на 876-й поправці. Жодну із розглянутих пропозицій підтримано не було. Нагадаємо, що загалом до законопроекту № 2194 надійшло 3128 поправок та пропозицій.
Із днем народження вітали народного депутата Андрія Геруса.
