Випічка від Любові Мельник і Ольги Півень із села Липняжка Добровеличківського району.
Ще одну ініціативу в рамках етнографічного проекту «Баба Єлька», що вже тривалий час досить успішно реалізується в регіоні журналістами та волонтерами, започаткували його ініціатори — видання збірки кулінарних рецептів «Смачна Кіровоградщина», зібраних під час етнографічних експедицій рідним краєм.
«У липні 2018-го ми з друзями поїхали в першу етнографічну експедицію в село Розсохуватка, — розповіла одна з ініціаторів проекту, редактор «Нової газети» Інна Тільнова. — Їхали з бажанням знайти і записати старовинні автентичні пісні, притаманні нашому краю, проте вже в першій поїздці з’ясувалося, що, крім пісень, є ще багато цікавого, не зафіксованого і не опублікованого у відкритому доступі. Це згадки старожилів про дівування, весільні традиції, містичні історії про народну магію, моторошні спогади про Голодомор, розкуркулення, розповіді про сорочки, рушники та прикраси, а ще — розмови про... їжу та страви, які були звичними для наших господинь якихось сто літ тому».
За два роки учасники унікального проекту зібрали 570 пісень, майже 600 старовинних речей, світлин, які стали основою етнолабораторії «Баба Єлька», записали десятки усних історій, а ще — майже сотню рецептів, які ми називаємо «кулінарними діалектами» Кіровоградщини.
Усю інформацію, зібрану під час експедицій, їх учасники викладають на сторінці проекту «Баба Єлька» в Facebook та в YouTube.
Поступово в проекті виокремився особливий напрям — кулінарія, з’явилася сторінка «Смачна Кіровоградщина». І от дійшли руки до створення друкованого видання.
«Це не стандартна кулінарна книга, — зауважує Інна Тільнова. — Це — уривки з експедицій, розшифровані диктофонні записи, набрані на комп’ютері записи із зошитів та листів. Наприклад, окрема експедиція була присвячена майже зниклому селу Хайнівка, де одна з двох його останніх жителів — Тетяна Чумаченко, 1939 р. н., учила нас випікати хліб у печі...
Розпитуючи респондентів про страви, популярні в їхніх сім’ях на початку ХХ століття, ми зрозуміли, що майже нічого не знаємо про кулінарні діалекти рідного краю. Особливий «смак» ще й у тому, як про це розповідають наші бабусі та дідусі — живою розмовною «сільською» мовою, яка заворожує і повертає в дитинство. Тож ми вирішили зібрати всі ці спогади під однією обкладинкою.
Це не просто книга рецептів. Це щось більше, принаймні для нас. Це історія про ідентичність, про особливу регіональну гастрокультуру, спадкоємність. Це історія про рідне. Частину описаних у збірці страв нам пощастило спробувати — це веселокутська картопля на молоці, рівнянські вареники на дріжджах, златопільський капусняк, липнязька вертута, ковбаса з Великих Троянів, хайнівський квасяний борщ, маловисківські гречаники, коробчинська перепічка...
Кожна страва водночас і звична, і унікальна. Унікальні й люди, які ділилися рецептами. Саме тому в збірці ми вирішили подавати рецепти у тій формі, в якій вони до нас потрапляли: цитуючи респондентів, зберігаючи діалектизми, інколи без чітких мірок, проте зі словами «пучка», «дрібка» чи «жменька». Інколи двома-трьома словами, а інколи розгорнуто і літературною мовою.
Частина рецептів проілюстрована світлинами фотографів проекту «Баба Єлька» Олександром Майоровим та Майклом Ендрюсом, які в складі експедицій проїхали Кіровоградщиною сотні кілометрів, показавши її світу крізь об’єктиви своїх камер.
Учасники проекту розшифрували записи з усіх експедицій, відібрали ілюстрації і працюють над перекладом усіх текстів англійською мовою. Перекладачами стали волонтери — члени проекту Світлана Листюк та Майкл Ендрюс. Розроблено дизайн книги і розпочато роботу над макетом.
Відчути справжність кожного слова в цій книзі допоможуть QR-коди, що ведуть до монологів респондентів, зазначають творці видання.
Як повідомила Інна Тільнова, експедиції тривають, волонтери продовжують досліджувати смаки рідного краю і мріють у подальшому знайти ресурс на створення другого видання, в яке ввійдуть страви з населених пунктів, в яких вони ще побувають.
Кіровоградська область.
Довідково
Бюджет видання формується на умовах співфінансування за рахунок коштів, зібраних меценатами та наданих фондом «Відродження».
До видання книги може долучитися будь-хто, ознайомившись із умовами за посиланням https://biggggidea.com/project/smachna-kirovogradschina/?fbclid=IwAR1YEFS5YM25GOWIlZd58Bc2TOVS066s2RoxiF5QpXRGBOcnKMrhBg4Qp2U
Для тих, хто зробить внески, передбачені подарунки від партнера проекту — редакції «Нової газети».
Фото Олександра Майорова.
