На знімку: Олександр Роговий на кочівлі зі своїм бджолиним «царством».

Колишній директор районного архіву раніше досліджував історію, тепер вивчає бджіл. Запровадив низку новинок. Можливо, деякі з них зацікавлять інших пасічників.

Незвичні подарунки Олександр Роговий отримав три роки тому. Два будиночки для бджіл доставив імениннику відомий у Липовці пасічник Олексій Калінчук, стільки ж — колишній директор Іллінецького аграрного коледжу Анатолій Бойко. Обидва вони давні друзі новоспеченого пасічника.

Якби не ці двоє товаришів, навряд чи нині Роговий займався б бджолами.

Неспроста запросив на мед

– Буде час, заглянь на пасіку, медом пригощу, – запросив одного разу Рогового Калінчук.

Під час застілля господар запитав: "Ти вже думав, чим будеш займатися на пенсії?".

Конкретної відповіді у гостя не було. Йому запропонували подивитися пасіку. 

– Вжалили мене тоді шестеро бджіл, – каже Олександр. – Місця укусу пасічник визначив трохи згодом. Тому запам'ятав кількість слідів на руках. Після пасіки ми продовжили трапезу. А через деякий час господар уважно оглянув мене і сказав: "Алергії на бджоли у тебе немає, значить, будеш пасічником".

Напередодні його "круглої" дати Олексій Калінчук приїхав не з порожніми руками. Сказав: "Приймай подарунок". У машині були два вулики, в яких гуділи бджоли. Те само зробив Анатолій Бойко.

Від такої несподіванки іменинник довго не міг оговтатися. 

– Вони знали, що у мене залишився мамин приватний будинок на околиці міста, – розповідає Олександр Роговий. – На балконі у квартирі з таким подарунком нічого робити. Все врахували мої друзі. Навіть на алергію перевірили. Що залишалося після цього робити? Послухав як бджоли у вуликах гудуть і засів за комп'ютер. 

Дізнався стільки цікавого про комах! Я ж по натурі дослідник. Тільки раніше досліджував історію, а тепер вивчаю бджіл і бджільництво.

а три роки у Рогового кількість вуликів збільшилася до двадцяти. У деяких питаннях до нього приходять радитися ті, хто загітував його створити пасіку. Щоразу запитують, звідки він дізнається про новинки у бджільництві. «Вони ж комп’ютерами не користуються, — відказує, вказуючи на вулик, чоловік. — Саме звідти черпаю інформацію».

Як у телепередачі «За склом»

Роговий активно запроваджує у себе корисний передовий досвід. Звернув увагу, що пасічники переходять на утримання бджіл у вуликах з полімерних матеріалів. Спершу подумав, як таке може бути? Це ж шкідливо для комах. Згодом прочитав, що у Фінляндії майже 90 відсотків пасік перейшли на такі вулики, а в Німеччині — 70 відсотків пасічників переселили бджіл з дерев’яних будиночків.

Нині у нього саме такі вулики.

Взявся самотужки зробити один з вуликів. У ньому конструктивна особливість, ноу-хау Рогового — одну зі стінок вирішив виготовити зі скла.

— Я по натурі дослідник. Хочу, — каже, — побачити, як працюють бджоли. Зрозуміло, що скло закриватиметься іншим матеріалом. «Підглядати» за комахами буду вряди-годи, аби не порушувати звичний ритм їхньої роботи.

Самотужки робить вощину. Купив для цього необхідні матеріали, а також прилад, що має назву «культиватор Кузіна». «Тепер знаю, що мої соти з чистого воску, — уточнює Роговий. — Бо інколи у магазині чи на ринку «хімічать», продають з добавкою парафіну. А це вже шкода для бджіл».

Синиці виманюють на виліт

У ці дні пасічник не полишає стежити за своїм бджолиним господарством. Коли йде до вуликів, бере з собою фонендоскоп. З його допомогою слухає, що робиться за стінками. Якщо гул рівний і сильний, значить, у бджолосім’ї все нормально. Якщо панічний, з надривом, можливо, миша пробралася. Найгірше, коли чується шелест. Це значить, що комахи помирають від голоду.

Взимку ворогами бджіл є... синиці. Хитрі птахи підлітають до вулика, сідають зверху і довбають дзьобом по ньому. Після цього одразу займають місце біля «льотка», це та частина, звідки вилітають бджоли.

Комахи виглядають назовні, і одразу стають здобиччю хитрунок.

На запитання, чому вони вилітають, адже у вулику безпечніше, Роговий відповідає: «Як тільки бджоли відчувають, що на їхній будиночок хтось вчиняє напад, поспішають на захист, — розповідає пасічник. — Така природа бджіл».
Щоб відігнати синиць, він покриває верхню кришку вулика фольгою. Птахи, як тільки бачать своє відображення, одразу змахують крильми і відлітають з цього місця.

У медогонки — ремінна передача

Разом з іншими пасічниками Роговий вивозить вулики, як він каже, на кочівлю. Розставляють їх у тих місцях, де цвітуть дерева, чи трави, або соняшник, ріпак. За його словами, пасічники здебільшого викачують мед після цвітіння конкретного виду рослин. Наприклад, акацієвий, липовий, соняшниковий.

Роговий вичитав, що дехто забирає мед комбінований, тобто з суміші трав, цвіту дерев, інших рослин.

— Мені особисто такий мед більше смакує у порівнянні з тим, що викачують з окремо взятих медозборів, — зазначає він. — І не тільки мені. Є люди, які вже замовили такий на нинішній рік.

У нього гарна медогонка, зроблена з нержавіючої сталі. Каже, матеріал медогонки також впливає на смак меду. У медогонки є ремінна передача, що дає можливість економити сили. Адже викачують мед вручну. А в полі під час кочівлі — там електрики немає.

ТОЧКА ЗОРУ

Пасічник Станіслав Древніцький донедавна очолював обласну організацію бджолярів. Запитали його думку про вулики з полістеролу.

— У Вінницю такі завезли ще наприкінці 80-х років минулого століття, — каже Станіслав. — Але ніхто їх тоді не купував, принаймні мені не відомо, що у той час хтось відмовився від дерев’яних вуликів на користь полістеролу.
Нині матеріали стали більш досконалі. Такі вулики вже виготовляють навіть у нашій області. Але більшість домівок для бджіл використовують з дерева. У мене на пасіці всі дерев’яні. Якось приїжджали знайомі з Німеччини. Хотіли меду купити. Зверніть увагу, на чому вони наголошували: щоб рамки були у дерев’яних вуликах.

Охочих мати власну пасіку стає дедалі більше. Починати треба з перевірки на алергію від жала бджіл. Мені довелося бачити її прояви — це страшна картина: у людини починають тремтіти руки й ноги, з рота тече піна, її кидає на землю, обличчя синіє, людина помирає на очах. Симптоми тоді вдалося зняти пігулками димедролу і супрастину.

ДОВІДКОВО

Понад тридцять тисяч пасічників налічують на Вінниччині. Вони утримують приблизно триста тисяч бджолосімей.

ДО РЕЧІ

Торік держава підтримала тих, хто офіційно зареєстрував свої пасіки. На кожну бджолосім’ю виплатили дотацію по 200 гривень.

Вінницька область.

Фото надано Олександром РОГОВИМ.