Його територія розділена між Національним природним парком «Джарилгацький» та Скадовським держлісгоспом, який використовує територію як розплідник великих копитних. Свого часу їх тримали тут для трофейного полювання за плату, але з часу створення НПП «Джарилгацький» комерційні відстріли тут припинилися. А відловлюють травоїдів для переселення недостатньо, через що на клаптику суші скорочується кормова база.
Днями на Джарилгачі фахівці Держ-продспоживслужби спільно з лісниками, працівниками нацпарку «Джарилгацький» та експертами Степової філії НДІ лісового господарства провели зимовий облік тварин. І тільки благородних оленів, європейських ланей та муфлонів нарахували 593 особини. Що власників розплідника категорично не влаштовує — тварин тут надміру.
«Порівняно з минулим роком кількість оленів, ланей та муфлонів зменшилася на шістдесят голів. Цього, вочевидь, недостатньо для того, аби знизити тиск на екосистему до прийнятного. Адже зберігати треба не тільки копитних, а й червоно-
книжну рослинність на острові, яка теж під охороною. Умова її збереження та відновлення — скоротити чисельність великих травоїдів на Джарилгачі вдвічі, десь до трьохсот особин. Але відстрілювати їх не можна: залишається тільки відловлювати та вивозити до інших лісгоспів і розплідників», — каже директор Скадовського лісгоспу Валерій Войналович.
У Херсонській області копитних вирощують не тільки на Джарилгачі. Є ще й схожий острів Бірючий на території Азово-Сиваського національного парку, є заповідник Асканія-Нова, не рахуючи дрібних приватних розплідників у Каховському, Голопристанському та Олешківському районах краю. І практично всюди травоїдів надлишок: через карантинні обмеження й економічну кризу купувати їх стали значно менше. Тож цілком можливо, що й перед іншими резерватами незабаром постане проблема: куди подіти надлишок оленів та ланей, доки вони не повиїдали всю рослинність?
Херсонська область.
