На найвищому щаблі п’єдесталу.
І всього цього він зміг досягти до 26 років. Він став першим володарем звання абсолютного чемпіона світу з шашок серед дітей до 10 років.
Займатися шашками майбутній чемпіон почав ще з дитячого садка. Там влаштовували першості за участю дітей і вихователів. От їх Богдан і почав обігрувати вже у п’ять років. Грав і зі своїми батьками. Але в його долі сталася подія, яка назавжди змінила життя.
Одного разу у вихідні молода сім’я гуляла містом. Проходили повз місце, де проводився чемпіонат Заводського району. Батьки прочитали оголошення й запропонували сину-другокласнику взяти участь нарівні зі старшокласниками. Той одразу погодився і, на превеликий подив, посів друге місце.
Розгледіти чемпіона
А судив ті змагання тренер відділення шашок ДЮСШ № 8 Михайло Шустер. Він одразу звернув на хлопчика увагу, запропонував займатися.
«Коли Богдан потрапив до мене, його дані були помітні одразу. Швидко й адекватно реагував, явно випереджаючи в розвитку свій вік. І вже через три заняття я сказав: якщо ця дитина займатиметься й надалі — стане чемпіоном світу. Так і сталося», — пригадує тренер.
Перші тренування тривали по дві години. Поступово час зростав. І сьогодні Богдан займається з тренером чотири рази на тиждень по шість годин. Ще більше — перед змаганнями. А як інакше, адже за дошкою під час змагань спортсмени проводять по 5—6 годин — і до цього треба бути повністю готовими.
«Після того як технічні речі у провідних спортсменів підходять до певного рівня, важливе місце починає посідати психологічна підготовка. У бойових умовах часто відіграє роль те, наскільки спортсмен готовий у складній ситуації не опускати руки, а продовжувати боротися. Адже шанс є доти, доки сам спортсмен у це вірить і бореться — як і скрізь у житті», — наголошує Михайло Шустер.
Результати Богдан показав дуже швидко. Уже в 10 років він став абсолютним чемпіоном світу.
«Як зрозуміти, що в дитини хист до шашок? Для цього з нею хоча б кілька тижнів має попрацювати гарний фахівець. Він зверне увагу на те, як дитина сприймає інформацію, як рахує, слухає тренера, наскільки здатна думати й реагувати на ситуацію. Адже в шашках постійно відбуваються ситуації, які вивчити неможливо. На ці та багато інших факторів і зважає досвідчений тренер», — розмірковує чемпіон.
Він каже про необхідність користуватися різними комп’ютерними програмами — для цього потрібен гарний комп’ютер. І взагалі, шашки — недешеве задоволення. Особливо, якщо врахувати поїздки на чемпіонати й на підготовчі змагання — щоб набрати форму. Сильні змагання необхідні для розвитку, щоб не залишатися на місці. За такою ж системою займаються й суперники Богдана.
На дошці — як у житті
Михайло Шустер працює тренером понад тридцять років. Про шашки й про їхню користь у розвитку дітей може говорити нескінченно.
«Ця гра розвиває комбінаційний зір. Шашки: здавалося б, у всіх усе порівну, усі однакові. Але тут, як і в житті, — щоб ухвалити якесь рішення, необхідно правильно оцінити ситуацію. Як і в житті, за дошкою розумієш, що ніхто тобі не зможе допомогти. Уся відповідальність за зроблений хід — тільки на тобі самому. Тому ця гра привчає дітей до самостійного мислення. У цьому з перших кроків їм допомагає тренер. Також у дітей формується здатність концентруватися, тренується пам’ять, розвивається безліч інших якостей, які допомагають дитині в змаганнях», — каже тренер чемпіона.
Він наголошує: для того щоб визначити хист дитини до логічних видів спорту, потрібне спілкування протягом двох-трьох тижнів. Стає зрозуміло, наскільки вона посидюча, як сприймає те, що каже тренер, яка в неї пам’ять і багато чого іншого.
Хоча, звичайно, якщо дитина ще віком 5—6 років, то багато що може змінитися. У когось більш ранній розвиток, у когось він відбувається повільніше. І, як показувала практика, майстрами спорту ставали ті, хто до певного віку дещо відставав.
Але є діти з одразу помітними даними.
Наша логіка дивує світ
Вдома у чемпіона зібралося понад п’ятдесят різних кубків. З останніх змагань найбільше запам’яталися чемпіонати світу і Європи, в яких він переміг. Це був молодіжний вік і дуже сильні склади.
Траплялося різне. Так, на початку одного з турнірів Богдан дуже захворів. Але йому вдалося перебороти себе, відіграти з високою температурою й перемогти. В іншому чемпіонаті світу необхідно було виграти три останні тури. За додатковими критеріями підрахували, що якщо він хоча б одну партію зіграє внічию — перше місце доведеться розділити, а за коефіцієнтом посісти лише друге місце. Тому конкуренти розуміли, що їх влаштовує нічия. Перемога далася важко — зате була приємнішою. Запам’ятався й чемпіонат світу в Болгарії 2018 року. Виникли проблеми з візою. І участь була під великим питанням. Вдалося впоратися і з цим. Також дуже запам’яталися змагання в Берліні, країнах Прибалтики, Туреччині, Санкт-Петербурзі.
«Найпрестижнішим чемпіонатом, напевно, можна вважати той, у якому ти береш участь уже як сильний гравець і можеш показати гарну гру. У якому багато сильних учасників з різних країн. І той, у якому вдається виконати все те, що сказав тренер, і ні про що не жалкувати», — вважає Богдан.
Українські шашкісти неодноразово виступали як команда збірної України. Ставали чемпіонами світу серед чоловіків, посідали друге і третє місця.
«Це складно, адже не тільки від тебе все залежить, а має бути сильна команда. Нам пощастило: була така команда, яка перемагала явних фаворитів з досвідченими дорослими чинними чемпіонами світу. Чим неодноразово дивувала і вболівальників, і суперників», — каже спортсмен.
Держава грає у піддавки
Богдан наголошує, що найсильніші команди в тих країнах, де держава бере участь у підготовці спортсменів. І там не один-два сильні спортсмени. Рік за роком, покоління за поколінням це відбувається у Нідерландах, де шашки є королівським видом спорту, нарівні з футболом. І королівська скарбниця щорічно витрачає на них чималі кошти. Серйозно взялися за справу в Китаї, хоча там почали розвивати шашки набагато пізніше. Переманюють багатьох гарних тренерів, платять їм високі зарплати. Результат — у 2019 році один із китайських спортсменів потрапив до трійки найкращих.
«Останні десять років активно грають і в африканських країнах. Медалі поки що не здобувають, але, гадаю, це лише справа часу. Багато років сильна збірна є у Білорусі. Там за підтримки держави продовжують працювати гарні тренери й спортсмени. У багатьох країнах відчувається дуже сильна підтримка держави, яка спонсорує своїх провідних спортсменів. В Україні з цим набагато гірше», — резюмує Богдан.
Стати найкращим — хоча б на мить
Чи приніс спорт фінансове благополуччя? Богдан наголошує, що, як і в будь-який інший вид спорту, у шашки в дитинстві йдуть не по гроші. Комусь це подобається, хтось — за компанію.
«Мені це подобалося. А ще хотілося хоча б на мить стати найкращим у світі — у чому завгодно. Шашки — чесний вид спорту. Від самого початку все на рівних позиціях. Якщо програв — винен сам. Бо помилився, за що й був покараний. Цей спорт навчає багатьох корисних речей», — каже він.
Чемпіон закінчив Запорізький національний технічний університет (Запорізька політехніка). Останні два з половиною року працює тренером і пише дисертацію з педагогіки. Продовжує брати участь у змаганнях, намагаючись залишатися на піку.
Каже, що отримував пропозиції виступати за інші держави, змінити країну проживання.
«Але я дуже люблю свою країну. Тут мені комфортно, хочу жити в Україні. Мрію, щоб у Запоріжжі продовжували славні традиції, щоб наші діти ставали чемпіонами світу», — сказав «король шашок».
Запоріжжя.
Фото з відкритих джерел.
