Від нього до Володимирця майже 40 кілометрів умовної дороги, бо це чергування асфальту, бруківки і залишків одного та іншого в деяких місцях. На це скаржаться перевізники, які часто ламаються на такому бездоріжжі.
Попри це, життя тут вирує. У Степангороді проживає майже три тисячі людей. Чимало багатодітних сімей, понад 330 дітей віком від нуля до шести років та 557 — шкільного віку. В цьому році 64 п’ятирічок готують до школи. Відтак є потреба у відповідній інфраструктурі: дитсадку, якого немає, а також у просторій школі, з нормальними умовами для навчання. Саме цього кілька років тому вимагали батьки степангородських школярів, оббиваючи пороги різних владних інстанцій, не пускаючи дітей до старої аварійної школи. Писали про це і до нашої газети.
Нову школу у Степангороді почали будувати у вересні 2016 року. Почергово. Першу чергу здали в експлуатацію у грудні 2018-го, другу завершили наприкінці 2019 року. Але батьки відмовлялися пускати дітей навіть у нову школу, хотіли, аби її повністю завершили. Адже зараз немає ще харчоблоку, спортзалу, майстерень. Батьки сумніваються, що за нинішньої скрути в державі їх добудують. Але все-таки 9 березня цього року діти пішли вже у нову школу (на знімку). Тепер навчання триває лише одну зміну, а не до 19-ї години, як раніше.
Загалом село Степангород згуртоване. Жартують, що тут добре налагоджена система сільського оповіщення, тож коли цими днями у нову школу приїхав голова Рівненської ОДА Віталій Коваль, на зустріч із ним швидко зібрався гурт із місцевих мешканців. Людей цікавила доля добудови школи.
«Сьогодні ми не ставимо крапку в історії будівництва нової школи. А, навпаки, тримаємо на контролі ситуацію завершення її будівництва, аби навчальний заклад працював на повну силу. Є чіткий план, за яким ми будемо рухатись», — сказав Віталій Коваль.
— Громада не має коштів, щоб завершити таке масштабне будівництво, — розповідає володимирецький селищний голова Василь Ковенько. — Ми розраховуємо на підтримку держави, а також будемо вишукувати власні кошти для співфінансування цих робіт. Загалом у це будівництво з бюджету тоді ще Володимирецького району було спрямовано більш як шість мільйонів гривень. Згідно з проектно-кошторисною документацією на початок будівництва воно оцінювалось у 93,5 мільйона гривень (у цінах 2016 року). А нині проект потребує коригування, на що теж потрібні чималі кошти.
— Фактично у нашій громаді потребують нових шкіл Воронки, Половлі, капітального ремонту школи у Великих Телковичах, Білому, — продовжує Василь Ковенько. — Адже у нашій 26-тисячній громаді третя частина населення — діти дошкільного і шкільного віку, тому проблема інфраструктури для них дуже і дуже актуальна, як і для дітей з інших територіальних громад Рівненського Полісся. Тож вважаю, що голова Рівненської ОДА Віталій Коваль правильно порушував перед урядовцями на форумі у Києві питання фінансування будівництва більшої кількості шкіл і дитсадків у північних багатодітних громадах Рівненщини.
