Борги споживачів за послугу централізованого обігріву сягнули колосальної суми у двісті мільйонів гривень. Та інакше й бути не могло: адже їх надавали за збитковим тарифом, який не змінювався з 2018 року — у той час, коли стрімко дорожчали газ та електроенергія, зростали розміри мінімальної зарплати. А різницю між ним та собівартістю муніципальна влада, яка цей тариф затверджує, тривалий час сповна не відшкодовувала.
— Лише з 2016-го по 2019 рік нашому підприємству не повернули різницю в штучно занижених тарифах на суму 63 мільйони гривень, — констатує заступник директора КП «Херсонтеплоенерго» з розвитку Євгенія Колеснікова.
Як засновник згаданого комунального підприємства міськрада Херсона також несе відповідальність щодо виплат за кредитом Світового банку у 22 мільйони доларів, наданих для розвитку та впровадження енергозберігальних технологій ще три роки тому під пільгові 2,1% річних. Пільгові то вони пільгові, але цих відсотків накопичилося аж 28 мільйонів гривень (цифру офіційно підтверджує прес-служба міськради). І саме надійшов час їх повертати. «Херсонтеплоенерго» не має для цього жодних фінансових резервів, тож «потрусити скарбничку» доведеться міськраді — недарма ж попередній міський голова Володимир Миколаєнко підписував гарантійний лист про виконання зобов’язань перед Світовим банком.
Надалі економічно обґрунтований вихід залишається один: піднімати тариф за опалення. До нього треба включати так звану інвестиційну складову (сто мільйонів гривень з кредитної лінії, витрачених на ремонт мереж, придбання нової техніки та модернізацію обладнання котелень обласного центру). Проте й після цього зрости можуть не виплати за обігрів, а тільки борги споживачів. За рівнем доходів населення Херсонщина хронічно «пасе задніх» з-поміж усіх українських регіонів, тож після подорожчання послуги ці борги неплатоспроможного населення тільки зростатимуть — ото й по всьому. Але з такими невтішними розкладами минулий опалювальний сезон може виявитися останнім в історії підприємства, яке чесно працювало на громаду.
Херсон.