Під час засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

Цього тижня засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики відбувалося за участі представників Фонду державного майна України, державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, асоціації «Земельна спілка України».

Завданням поважних гостей-посадовців було разом з народними депутатами розібратися у заплутаному і водночас дуже важливому не лише для економіки країни питанні, винесеному на порядок денний, який озвучив голова комітету Микола Сольський. На засіданні заслухали й обговорили інформацію щодо проблем, пов’язаних з процесом приватизації підприємств АПК та заводів колишнього концерну «Укрспирт».

Як зазначалося, до переліку об’єктів, які незабаром збираються вивести з державної власності, зокрема, включено сім єдиних майнових комплексів комбінатів хлібопродуктів. До того ж ті, що працюють — Дунаєвецький (Хмельницька область), Радивилівський (Рівненська) та Новопокровський (Харківська) — очікується, будуть приватизовані вже в першому півріччі нинішнього року. А ось підготовка ще чотирьох КХП гальмується. Найбільш проблемних Ніжинського (Чернігівська область), Івано-Франківського та Полтавського — через арешти всього майна та значні борги. А «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» (Чернівецька область), який перебуває у робочому стані, на шляху пошуку приватного власника стримує вилучення документів правоохоронними органами.

Аграрні підприємства, пояснив заступник Фонду держмайна Тарас Єлейко, розділено на дві групи: комбінати хлібопродуктів і радгоспи. До фонду було передано сім КХП, три з яких — не працюють, чотири — діють. Сумарна потужність одночасного зберігання — 634 тисячі тонн, що становить приблизно один відсоток від всіх елеваторних потужностей в Україні.

Що стосується радгоспів — у корпоративному управлінні ФДМУ є 88 сільгосппідприємств, земельний банк яких становить понад 55 тисяч гектарів. Як повідомив Тарас Єлейко, перед фондом звітують лише 30 керівників таких підприємств, «а більшість — ми їх шукаємо фізично, хто це. 37 мільйонів гривень збитків було в 2020 році, у 2019-му — більш як 70 мільйонів».

Рішення про приватизацію радгоспів прийматимуть після ухвалення Верховною Радою законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю), реєстр. № 3012-2 від 29.05.2020 р. Документ Комітет з питань аграрної та земельної політики готує до другого читання.

Арешти, податкові застави, незареєстроване майно стримують і приватизацію підприємств спиртової галузі.

У своїй доповіді голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко зазначив, що «приватизація — це як би фінал, а починається він з наведення ладу, порядку, підготовки інвентаризації».

— Ми побачили в процесі приватизації за рік, що минув, проблемні питання, які виклали в новому комплексному законопроекті (про внесення змін до Закону України «Про Фонд державного майна України» та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій у процесі приватизації та оренди державного і комунального майна, реєстр. № 4572 від 04.01.2021 р.), його подано від імені сорока чотирьох народних депутатів, щоб забезпечити логіку і справедливість.

Багато підприємств мають великі борги. Ось нам Укроборонпром передав 14 підприємств, які взагалі не працюють — це майданчики з вибитими склом і стінами, там дуже велика кількість боргів, невиплачених зарплат, податкових арештів тощо. Якщо такий об’єкт виставляти, то, як ставалося в минулому, ми не хочемо це повторяти, буває, що купують його, потім на людину без певного місця проживання чи ще кого оформляють: ТОВочку створили, далі вирізають метал і кидають напризволяще. І воно знову там державне чи не чиєсь. Тому у законопроекті передбачили для тих об’єктів, які мають велике податкове навантаження чи комерційні борги, щоб їх можна було очистити... Ми державні активи, щодо яких Кабміном прийняті рішення спрямувати на приватизацію, у максимально прозорий спосіб намагаємося передати приватному інвестору. І мета не заробити побільше коштів (хоча важливо: надходження 12 мільярдів гривень цього року поставлено в бюджет), а щоб всі активи знайшли свого нового — приватного — власника. Він уже тоді доінвестує чи його перебудує, чи буде це спиртзавод, чи просто майданчик для якоїсь переробної галузі. Важливо, щоб його на конкурсних засадах отримав приватний інвестор, а держава займалася своєю справою: регулюванням, встановленням справедливих правил антимонопольного законодавства, податкового мотивуючого-демотивуючого, регулюванням ринку електроенергії. Оце, мені здається, роль держави, а не управляти великою кількістю державних підприємств. У Польщі було колись 8500, залишили 50, решту виставили на аукціон. І у Польщу прийшли інвестиції, створили робочі місця і ми бачимо багато українців, на жаль, шукають своєї долі за кордоном. Тому якраз активи державні, вони є тим, що зрушить, дасть поштовх економіці України. Просто треба змушувати швидше рухатися і ті органи управління, яких 96, не сидіти на цих об’єктах, а їх передавати на приватизацію... Тобто величезна кількість об’єктів, які управляються 96 органами влади: міністерством, відомством, агентством — повинні бути визначені, що не приватизувати. Залишити вичерпний перелік дійсно стратегічних:  це природна монополія, це компанії, які мають певну соціальну функцію, можливо, оборонний комплекс — зараз у нас війна. А решта нехай робить бізнес і сплачує податки, а держава на ці податки займається своїми державними справами.

Загалом засідання комітету розтягнулося майже на дві години. Інформацію, що пролунала у виступах та під час обговорення, народні депутати враховуватимуть у законотворчій діяльності.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.