Такий вигляд мають очисні споруди міста Комрат (Молдова).

Постійна комісія Одеської обласної ради з питань екології, природокористування, попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків на своєму засіданні обговорила низку проблемних екологічних питань, пов’язаних із Придунайським регіоном.
Зокрема, облрада планує звернутися до Кабінету Міністрів України із проханням зажадати від уряду Молдови припинити скидання неочищених стічних вод в озеро Ялпуг, що виконує роль основного джерела водопостачання міста Болград та інших населених пунктів Болградського району.

Нагадаємо, що ця проблема має довгу передісторію. Достатньо зазначити, що влітку 2017 року в озері Ялпуг різко погіршилася якість питної води. Погіршення було настільки серйозним, що воно поставило під загрозу екологічну й епідемічну безпеку всього місцевого населення, яке проживає на берегах водойми. З попередженням про небезпечність використання водопровідної води виступив завідувач Болградського міжрайонного відділу Одеського обласного лабораторного центру МОЗ України Михайло Курдоглов. Він зазначив, що вживання неякісної води може будь-якої миті спричинити масові інфекційні захворювання.

Як показали результати лабораторних досліджень проб води озера Ялпуг у місці болградського міського водозабору станом на 2016-2017 роки, вода за своїм сольовим складом і вмістом органічних речовин належить до четвертого класу якості, тобто непридатна для централізованого питного та навіть господарського водопостачання. Цей факт став певною точкою відліку, з якої проблема водопостачання Бессарабії набула голосного суспільного резонансу і докотилася до кабінетів високопоставлених чиновників у Києві.

Однак досі мало хто знає про те, що величезний «внесок» у забруднення Ялпугу робить Молдова — сусідня республіка регулярно скидає в найбільше озеро України неочищені стічні води. Нечистоти спочатку потрапляють до річки Ялпуг, розташованої на території суміжної держави, а оскільки вона впадає в однойменне озеро, то приносить в нього забруднюючі речовини. Головним джерелом нечистот є місто Комрат — столиця автономного територіального утворення Гагаузія.

Зазначимо, що влада Гагаузії не тільки визнає цю проблему, а й вважає її серйозною екологічною загрозою для автономії. За офіційною інформацією, на сьогодні покриття Комрата послугами каналізації становить менш як 35 %, а станція очищення стічних вод практично не працює — всі нечистоти потраплять прямо до річки Ялпуг. Більше того, ця станція настільки застаріла, що вже не може бути відновленою. Проте в Молдові, як і в Україні, центральні та регіональні органи влади не поспішають вкладати гроші у затратні інфраструктурні проекти, а в Богом забутій провінції й поготів. Тож такі проблеми чекають свого розв’язання десятиліттями.

Нагадаємо також, що в 2018 році проби води з річки Ялпуг досліджував дослідний центр державної установи «Лабораторний центр МОЗу України на водному транспорті» (місто Чорноморськ, Одеська область). Співробітники центру зафіксували показники досліджень у протоколах № 994 і № 995 від 8 жовтня 2018 року. Результати аналізів виявилися такими, що шокують. Зокрема, у пробах води з гагаузької частини річки Ялпуг було виявлено перевищення допустимої норми вмісту бактерій групи кишкової палички в 240 разів, аміаку й іонів амонію — в 46 разів, нітритів — в 3 рази, рівень вмісту розчиненого кисню виявився в 1,5 рази нижче від норми. Крім того, вода не відповідала українським стандартам із цілої низки інших показників.

У червні 2019 року в Комраті відбулося перше засідання Басейнової ради річки Ялпуг, у якому взяли участь посадові особи молдавських і українських структур, які відповідають за експлуатацію й охорону водних ресурсів. Україну на засіданні представляли керівники Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю й Болградського міжрайонного управління водного господарства.

Під час роботи ради молдавські фахівці проаналізували екологічний стан басейну річки Ялпуг. Було наголошено, що основними джерелами забруднення води залишаються неочищені каналізаційні стоки міст Тараклія, Комрат, Чимішлія та цілої низки сіл цього регіону. Іншим чинником забруднення є смітники, розташовані уздовж берегів річки Ялпуг. На цих звалищах виявлено токсичні відходи, що також потрапляють до річки та ґрунтових вод.

За підсумками засідання учасники Басейнової ради річки Ялпуг вирішили продовжити спільний моніторинг екологічної ситуації в регіоні. Але, як бачимо, одним моніторингом проблему не розв’язати — необхідні спільні зусилля Молдови та України на міжурядовому рівні.

Додамо, що екологічна депутатська комісія Одеської облради також розглянула перспективи створення регіонального ландшафтного парку «Ялпуг-Кугурлуй» на території Ізмаїльського та Болградського районів. Проте у контексті всього вищевикладеного постає запитання: про який природно-заповідний режим на цих озерах може йтися, якщо Україна не здатна захистити їх від забруднення небезпечними хімічними речовинами?

Андрій ПОТИЛІКО, журналіст.

Рені
Одеська область.

Фото Петра ГАРЧУ.