Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна та керівник секретаріату Юрій Сорочик.
Про це свідчать результати аудиту, який було заслухано в Комітеті Верховної Ради з питань антикорупційної політики.
За словами представника Рахункової палати Ігоря Яремчука, який презентував звіт щодо діяльності АРМА у період з 1 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року, Нацагентство непродуктивно використало 1,673 мільйона гривень бюджетних коштів на утримання установи (ремонт, охорону і прибирання будівлі). Понад два мільйони гривень було використано на поточний ремонт приміщення без узгодження з Фондом державного майна.
Окрім того, майже два мільйони гривень було використано без проведення належної конкурентної процедури і з порушенням Закону «Про публічні закупівлі». Непродуктивно освоєно й 195 тисяч гривень на розробку технічного завдання зі створення програмного продукту для забезпечення роботи Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
«Під час аудиту також було виявлено проблеми, пов’язані із плануванням діяльності АРМА. Так, на створення Єдиного державного реєстру було заплановано 139 мільйонів гривень, використано 24,5 мільйона гривень, однак, станом на сьогодні, реєстр так і не створено», — зауважив І. Яремчук, додавши, що під час аудиту виявлено також проблеми з обліком рухомого майна, переданого в управління АРМА. Також є приклади нераціонального управління переданими агентству корпоративними правами.
Тож за підсумками аудиту, повідомив Ігор Яремчук, до органів прокуратури та до Кабінету Міністрів було передано відповідні матеріали.
У свою чергу заступник голови АРМА Володимир Павленко, зауваживши, що за 2020—2021 роки відбулося багато змін, зокрема, змінилося і керівництво АРМА, розповів про заходи, вжиті за підсумками проведеного аудиту.
Так, за його словами, Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, нині перебуває в дослідній експлуатації, оскільки для запуску його в повну експлуатацію потрібні значні кошти. «У 2020 році, у зв’язку з коронавірусом, фінансування АРМА було істотно скорочено і всі бюджети розвитку були скасовані. Тому ми не змогли закупити необхідне обладнання і програмне забезпечення», — уточнив він.
Крім того, звернувшись до народних депутатів, В. Павленко попросив їх законодавчо врегулювати питання управління депресивними активами, а також нарахування відсотків на розміщені на депозитах кошти протягом періоду управління ними.
За підсумками обговорення народні депутати вирішили підготувати звернення до прокуратури і Кабміну з проханням поінформувати комітет про рішення, ухвалені за підсумками аудиту АРМА. Також планується направити звернення до Рахункової палати, а також врахувати отриману під час засідання інформацію при розгляді змін до Закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів».
Вл. інф.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
