Десь засіяні, на інших масивах — ще великими некультивованими скибами. Палітру звиклої для цієї пори року картини розбавляють подекуди сиві латки. На деяких із них стирчать залишки стебел кукурудзи. А то й геть дивина — залишена з осені та незібрана соя.
Зблизька не так страшно, бо на стеблі стручки ще тримаються. Хоч боби в них частково вражені. На одній такій ділянці в селі Серафинці Городенківської територіальної громади працював комбайн (на знімку). Виявилося, що сою молотили.
Це поле у видолинку. Із центральної дороги села туди треба добиратися викрутасами через пагорб. Навкруги все розорано. Вузька польова дорога, що й розвернутися годі. Тож не дивно, що восени до цього масиву добратися було важко: торік через проливні дощі техніка грузла. Площа незначна, то фермери насамперед рятували врожай на інших «плантаціях».
Однак і невеликі ділянки шкода втрачати. Господар Микола каже, що врожай частково пропав, однак півтора центнера бобів із десяти соток зібрати можна. Хоч якийсь зиск, принаймні, перемолоти на комбікорм. Так само жнивують і в сусідньому селі Ясенів Пільний, що одразу за полем.
В Інтернеті цієї пори можна знайти оголошення про закупівлю сої, навіть некондиційної — половинок, четвертинок, битої. Ціну обіцяють чималу — 15—17 тисяч гривень за тонну. Забирають прямо з поля.
Торік на Івано-Франківщині зібрали 109,3 тисячі тонн сої за середньої урожайності 27,2 ц/га. Висока ціна та неабиякий попит на цю культуру спонукають сільгоспвиробників нарощувати виробництво. За прогнозами департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації, цьогоріч під сою відведуть на 10 тис. га більше минулорічного — орієнтовно 34,2 тис. га.
Івано-Франківська область.
Фото автора.
