Вісім населених пунктів Клесівської селищної територіальної громади (Сарненський район Рівненщини) віднесені до третьої зони. Навіть через багато років люди хворіють, і хвороби ці пов’язують саме з Чорнобилем.
— Людям і до пандемії було лікуватися складно і дорого, а тепер і поготів, — журяться мешканці цього поліського селища. — Бо через пандемію коронавірусу лікарні віддали під лікування інфікованих цією страшною недугою. Але ж онкохвороби та захворювання серцево-судинні теж потрібно лікувати. А це нині проблематично.
— Люди приходять на прийом по допомогу на лікування, багато онкохворих, — підтверджує клесівський селищний голова Віктор Буйний (на знімку). — Стараємось допомогти у такій біді. Але фінансові можливості у нас дуже обмежені, бо на територіальні громади держава переклала багато функцій, не підкріпивши їх при цьому фінансово. Скажімо, відшкодування вартості ліків за пільговими рецептами для чорнобильців, хворих на цукровий діабет тощо проводить громада. Та хіба тільки це?
Батьки учнів Клесівської громади обурюються тим, що через незавершені тендерні процедури Сарненською РДА (можливо, завадила реорганізація) у школах не харчують чорнобильських дітей. Звичайно, батькам відшкодують вартість обідів. Але те, щоб діти харчувалися здоровими, гарячими стравами у школі, а не чіпсами та іншою «хімією», все-таки важливіше, ніж компенсації за шкільні обіди, аргументують батьки.
— За будь-якої нагоди голови поліських територіальних громад (а саме ці території зазнали впливу внаслідок аварії на ЧАЕС) ставлять перед керівництвом області питання про те, щоб громади взяли цю функцію на себе, яка відповідно буде підкріплена фінансово державою, — розповідає клесівський селищний голова Віктор Буйний. — Громада сама зможе якісніше й оперативніше провести тендери щодо організації харчування чорнобильських дітей, а також контролювати його якість. Говорили про це нещодавно в Дубно на засіданні регіональної платформи керівників територіальних громад Рівненщини, на якому були присутні заступник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря, виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, п’ять народних депутатів України. А чи почують нас, покаже час.
Віктор Буйний розповів, що у населених пунктах Клесівської громади проживає 21 ліквідатор аварії на ЧАЕС. Серед них, зокрема, Віктор Таргонський, Леонід Желєзняк, Сергій Фесянов та інші.
— Ці люди заслужили, щоб їх поважали, — каже клесівський селищний голова Віктор Буйний. — За наших скромних фінансів усе-таки знаходимо можливість відзначити їх невеликими подарунками на день ліквідатора та на річницю аварії на ЧАЕС. Ми дуже вдячні цим людям.
Мала б бути більш вдячною їм і держава. Але складається враження, що з роками уваги до ліквідаторів і постраждалих від аварії на ЧАЕС дедалі менше. Про це свідчать невисокі пенсії, скорочення соціальних гарантій, як кажуть самі ліквідатори, які теж не можуть похвалитися своїм здоров’ям. Напередодні річниці на рівні області влаштовують круглі столи з ліквідаторами аварії, але озвучені ними проблеми кочують з року в рік... Бо на рівні області їх не вирішити — потрібна підтримка вищих інституцій і їхнього бажання, звичайно ж.
Так само потребують підтримки держави і діти, які народилися і зростають на забруднених радіацією територіях Рівненського Полісся. Зазвичай села тут багатодітні. Тож дуже гостро стоїть тут проблема шкіл — у багатьох селах вони аварійні, тісні, а у деяких громадах, де по 600 і більше дошкільнят, узагалі немає дитсадків. Поліщуки розраховують на державну програму з цього питання, бо самотужки ні області, ні громадам цієї проблеми не осилити.
Фото надано Олександрою Юрковою.
