За оцінкою екологічної програми Організації Об’єднаних Націй, будови споживають майже 40% світової енергії, 25% світових запасів води, 40% світових ресурсів. Споруди також відповідають за більш як 1/3 викидів парникових газів усієї планети.

Аналогічні висновки були підтверджені в дослідженнях, проведених міністерством енергетики США та Європейською комісією. В Європі ця ситуація сприяла прийняттю основного законодавчого інструмента Європейського Союзу — «Директиви з енергоефективності будівель» (EPBD), спрямованої на підвищення енерго-ефективності європейського будівельного фонду. Зі свого боку   Європейська комісія прогнозує, що така політика сприятливо вплине на зниження попиту на енергію для опалення та охолодження: до 2030 року на 12% і відповідно у 2050 році на 17%, порівняно з даними за 2020 рік, які становлять лише 5%.

З метою зниження несприятливого впливу на довкілля найбільш цікава стратегія представлена інвестиціями, спрямованими на підвищення енергоефективності в будівельному секторі. Стратегія скорочення вимог до нагрівання і охолоджування орієнтована не тільки на підвищення ефективності використання або зміни стилю життя громадян, а й на підвищення ізоляційних властивостей будівельних конструкцій.

Відомо, що для будівельної ізоляції зазвичай використовують матеріали хімічної та нафтохімічної промисловості. Вони негативно впливають і на довкілля, і на саму людину. У наш час будівельними лідерами на світовому ринку теплоізоляційних матеріалів є мінеральна вата (52%) і пластмаса (41%). Думка багатьох дослідників є спільною в одному: зазначені теплоізоляційні вироби є джерелом хімічних канцерогенів.

Одним із способів пом’якшення ситуації, що склалася, є використання в будівництві відновлюваних джерел.

Як і багато інших країн, Україна прийняла модель сталого розвитку, тим самим підтвердивши прийняття Декларації Конференції Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку. У 2009 році була створена Національна рада з питань сталого розвитку України, яку очолює Прем’єр-міністр та яка покликана зробити можливим впровадження в Україні основних принципів сталого розвитку Порядку денного на XXI століття.

На сьогодні основна мета України щодо захисту довкілля — забезпечити сталий розвиток країни та у такий спосіб  зберегти здорове навколишнє середовище, біорізноманіття та ландшафт, а також оптимізувати використання природних ресурсів.

Як повідомляють експерти міжнародної неурядової організації Інституту світових ресурсів (World Resources Institute, WRI), Українська держава — одна з найбільш екологічно чистих пострадянських країн. За критерій оцінки довкілля було узято Індекс якості навколишнього середовища (Environmental Performance Index, EPI), згідно з яким вченими було оцінено стан води, повітря, біологічного різноманіття, лісів, сільського господарства і зміни клімату.

Не дивно, що в Україні щороку відбувається розвиток нових технологій, спрямованих на проведення екологічної політики.

Як наслідок — на ринку країни з’явилося безліч компаній, які орієнтовані на виробництво унікальних екологічних панелей, що являють собою дерев’яний каркас, наповнений пресованою соломою, для зведення будинків. Монтування такої будівлі триватиме приблизно 5—7 днів, що є ще однією перевагою.

Сьогодні солом’яні будинки стали дуже популярними. Солом’яні тюки — дешевий, високоізоляційний і екологічно чистий будівельний матеріал. Він використовується як структурний елемент у «зелених» будівельних проектах через свою відновлюваність. Від комор, гаражів, дач і житлових будинків вони дійшли до рівня великих споруд і офісних будівель.

Солом’яні блоки виготовляють зазвичай таких розмірів (довжина х   ширина х висота): 900 х 470 х 350 мм (маса 15—30 кг). Обов’язковою умовою є їх прямокутна форма: для доброї і міцної перев’язки блоків при їх укладанні. Необхідно відзначити, що стіни з соломи в середньому на 85% легші за такі самі за розмірами у житловому будинку з цегли.

З однієї тонни соломи можна отримати приблизно 77 солом’яних блоків. На житловий будинок середнього розміру йде до 500 солом’яних блоків. Будівельна технологія виконується в двох напрямах: каркасний солом’яний будинок (несучим елементом будинку є дерев’яний каркас, а простір між елементами каркаса заповнюється соломою), безкаркасний солом’яний будинок (несучим елементом такого будинку є не дерев’яний каркас, а стіни з солом’яних блоків). Дах в такій оселі повинен бути максимально легким і простим: суха солома, спресована в блоки різних розмірів, або спресовані солом’яні блоки, оброблені (обмазані) глиняним розчином.

Практика будівництва таких екобудинків уже зарекомендувала себе в багатьох містах України: Києві, Харкові, Одесі, Херсоні, Чернівцях та багатьох інших.

Своєю чергою, фахівці Київського національного університету технологій та дизайну провели дослідження щодо солом’яних будинків, під час якого з’ясували, що тепловий опір солом’яних стін відповідає чинним в Україні вимогам, що висуваються до житлових будинків. Було оцінено переваги використання солом’яної маси для теплоізоляції в будівлях. Вимірювання показали, що цей матеріал сприяє скороченню часу нагріву приблизно до 52% і отриманню сонячного посилення 1917 кВт/год протягом опалювального сезону.

Багато продуктів були сертифіковані Європейським Союзом і досягли вогнестійкості REI 120 та REIef 120 у тестах, що діють для ЄС.

У напрямі інноваційного будівництва з природного матеріалу активно розвиваються такі компанії, як ТОВ «Артметал Україна», «Екопанель», «Екобуд», «Екохаус», «Life House Building», «Passivhaus» тощо. Завдяки їм відроджується та інтенсивно поширюється будівництво екобудинків по всій Україні. На європейському ринку нині також представлені десятки солом’яних будинків, спроектовані українськими фахівцями.

Чому ж солома? Солома є природним матеріалом, який не виробляє токсинів, інакше кажучи, не забруднює довкілля. Існує безліч вагомих підстав використовувати солому для будівельних цілей. По-перше, використання соломи як будівельного ресурсу мінімізує навантаження на довкілля. По-друге, такі будівлі фактично перевершують за всіма показниками споруди з використанням інших матеріалів.

Щороку у всьому світі зростає величезна кількість рослин, у нашій країні, за експертними оцінками, сухих стебел не менш як 4 мільйони. Немає жодних причин, через які солома не може стати стандартною частиною будівництва в Україні.

Почувши термін «солом’яний будинок», кожна людина думатиме про ризик виникнення пожежі. Справді, солома добре горить, але тільки в тому разі, якщо вона насичена киснем. Сьогоднішні технології дають змогу стискати солому, тож кисню немає, і вона просто тліє. Солома має більш високу еластичність порівняно з цементом, цеглою або каменем, отже, менш небезпечна в разі загоряння. Якщо солом’яні блоки в стіні оштукатурені з обох боків, така конструкція може протистояти вогню понад 100 хвилин відповідно до нещодавніх випробувань на вогнестійкість.

Наведемо наочний приклад з історії. У 1993 році інженерами екологічної служби SHB Agra в Альбукерці, штат Нью-Мексико, США, було проведено експеримент з випробуванням на вогнестійкість солом’яних панелей: і на голих, і на оштукатурених стінах. Вогонь пройшов крізь непокриту стіну за швом між двома тюками, де максимальна температура дорівнювала 921°C. Друга стіна була покрита гіпсовою штукатуркою з одного боку і цементною штукатуркою з другого боку стіни. Нагріта сторона досягла температури 1060°C, тоді як найбільше підвищення температури на зворотному боці становило лише 12°C, і це після двох годин впливу.

Як довго простоїть солом’яний будинок? Ніхто не знає цього напевно. Як свідчить історія, солом’яні будинки, які були побудовані більш як сто років тому, й досі в належному стані. Найстаріший будинок із соломи, якому понад 200 років, побудований у Небрасці, США.

Солома, як побічний продукт сільського господарства, використовується по всьому світу вкрай рідко, і часто ми можемо помічати, що вона залишається на полях. Однак матеріал з соломи має ще й відмінні теплоізоляційні властивості. З точки зору теплоізоляції є оптимальним, коли товщина солом’яного тюка становить 70 см.

Солом’яне пакування може використовуватися як додаткова ізоляція вже побудованого будинку і водночас як наповнювач стін при будівництві будинку з дерев’яною конструкцією. Стіни солом’яного тюка на додаток до високоізоляційних властивостей недорогі і мають мінімальний вплив на довкілля, а також здатні поглинати шум на широкому діапазоні частот.

Місцеве самоврядування в Україні вже не перший рік замислюється про те, щоб використовувати стіни солом’яних блоків як зовнішні бар’єри для зниження шуму в шосейному режимі.

Слід також зазначити, що в країні щороку відбувається щонайменше кілька міжнародних спеціалізованих виставок з будівництва та благоустрою: «Форум Smart Building», «Буд-ЕКСПО-весна», «KyivBuild Ukrainе» — в столиці, виставка «Одеський будинок» — в Одесі. На таких заходах можна дізнатися багато корисної та цікавої інформації, наприклад, про наявні у країні енергоефективні та енергозберігаючі технології в промисловому та житловому будівництві.

Дослідження соломи як відновлюваного джерела для будівельної індустрії посилило переконання, що цей матеріал досить ресурсний, з численними перевагами. У соломи є всі шанси стати універсальним будівельним матеріалом. Завжди є необхідність у будівництві, і тому немає підстав не використовувати солому в будівельному секторі.

Солома — природний і відновлюваний ресурс — може стати в найближчому майбутньому для України універсальним будівельним матеріалом. Адже наша держава намагається кожного року робити внесок у більш здорове, екологічно безпечне і соціально справедливе майбутнє для всіх жителів країни.

Фото з відкритих джерел.