Але це не лише місце, де зберігається зібрана під час експедицій колекція, подаровані, надіслані з різних куточків Кіровоградщини і України стародавні речі. Це — креативний простір, де учасники проекту планують втілювати нові ідеї і приймати гостей.

У свою першу експедицію учасники проекту «Баба Єлька» вирушили в село Розсохуватка Маловисківського району в липні 2018 року. З того часу «Баба Єлька» здійснила 53 експедиції у 62 села Кіровоградщини, записавши при цьому 580 старовинних пісень і зібравши понад 600 артефактів. Записано майже 200 автентичних рецептів — «кулінарних діалектів» краю.

Сталося диво...

«Їхали записувати традиційні автентичні пісні, проте під час першої ж експедиції зрозуміли, що цим не обійдемося. Нам показали старі альбоми — так ми почали колекціонувати старовинні світлини. Нам подарували рушник — так з’явилася ідея створити музей. Нас нагодували — почали збирати кулінарні рецепти. Так проект «Баба Єлька» став просвітницьким рухом, який, сподіваємося, спонукатиме людей досліджувати своє коріння, — розповіла голова ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова. — З самого початку ми звозили речі, які нам подарували під час експедицій, до Світлани Буланової в літню кухню приватного будинку. Але, водночас, мріяли про стіни, де можна було б експонувати ці речі. Мріяли про великий культурний центр. А потім сталося справжнє диво... Я розповіла Станіславу Березкіну (народний депутат VI, VII, VIII скликань. — Авт.) за тиждень до його смерті, що проект розвивається, але в нас немає приміщення, а на Дворцовій є підходяще... Він сказав: «Забирай!». Родина підтримала цю ідею...» 

«Зберігаємо речі, як наші прабаби, — у скринях!»

«За час роботи проекту в нашій етнолабораторії зібралося майже 700 експонатів, не враховуючи старовинних фотографій, які ми маємо і в оригіналі, і в сканованому варіанті, — розповіла координаторка напрямку Світлана Листюк. — Серед зібраних речей — вишиті і ткані рушники, постільна білизна, скатертини, рядна і доріжки, різноманітна кераміка, давній реманент та інструменти для роботи вдома по господарству, в полі і в лісі.

Дуже пишаємося одягом і скринями, які ми і самотужки, і за підтримки небайдужих людей звозили з різних куточків Кіровоградщини: з Луполового, Благовіщенського, Цибулевого, Верблюжки, Бережинки... Тож тепер зберігаємо речі, як наші прабаби, — у скринях!

Не втрачаємо надії зібрати традиційний стрій Кіровоградщини. У нас вже є типові сорочки, спідниці, юпки, деякі прикраси. Найбільше не вистачає типової керсетки, поки що використовуємо зразки з близької нам Черкащини, які, за словами старожилів, практично ідентичні. Наша колекція збільшується мало не щодня...»

Про міжнародну і наукову роботу

Торік відбулося чотири презентації проекту «Баба Єлька» у школах Польщі. Забезпечено участь у конференції Українсько-польської ради обміну молоддю.

Результатом просвітницького рейду став міжнародний проект культурного обміну «When more unites than divides» («Коли більше об’єднує, ніж розділяє»), успішно реалізований у двох школах Голованівського району і польської Сілезії. Проект отримав сертифікат якості від Європейської освітньої спільноти eTwinning, а поляки дізналися, про Кіровоградщину як культурну перлину України.

Науковий потенціал «Баби Єльки» представлено на двох міжнародних конференціях у Польщі (в Ополє і Гданську), а статті учасників проекту ввійшли до збірників наукових праць з культурології і монографій з педагогіки. Крім етнографічного, освоюється освітній напрям і просуваються практичні ідеї щодо використання матеріалів і ресурсів «Баби Єльки» в освітньому процесі.

Наші предки були дуже співочі

«За два з половиною роки експедицій нашій команді пощастило записати 580 окремих автентичних пісенних творів та велику кількість весільно-обрядових пісень, приспівок до танців та частушок, — розповіла етновиконавиця, фольклористка Світлана Буланова. — Найбільшу кількість з усіх записаних творів складають ліричні пісні. Це родинно-побутові пісні (колискові, весільні, танцювальні, жартівливі, сирітські, на проводи, вдовині тощо) та соціально-побутові пісні (козацькі, солдатські, чумацькі, рекрутські...). Також «БЄ» записала календарно-обрядові (веснянки, купальські, русальні, петрівчані, колядки, щедрівки, Маланки), сороміцькі пісні, колгоспний фольклор, церковні псалми.

Півроку тому разом з етномузикологом, доктором мистецтвознавства, провідним науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Академії наук України Людмилою Єфремовою ми розпочали потужну роботу над створенням книги «Народні пісні Кіровоградської області». Ми надаємо наш матеріал «з поля», а вони досліджують ці пісні і транскрибують у ноти. Нині обговорюємо концепцію створення гуртка «співи з Бабою Єлькою», де вивчатимуться та співатимуться пісні, записані в рамках проекту.

Ми дуже хотіли б, щоб фольклор Кіровоградської області був у репертуарах колективів у клубах, Будинках культури тощо. Своє треба популяризувати, не забувати, берегти...»

Усі відеозаписи та тексти можна побачити на сайті «БЄ», на Ютюб-каналі та на сторінці у Фейсбуці.

У рамках відкриття етнолабораторії відбулася також презентація листівок «Баба Єлька. Птахи з рушників»

Як розповіли ініціатори проекту, листівки не лише презентують особливість орнаментів та творчої фантазії вишивальниць, а й здатні поширювати інформацію про традиційну українську культуру. Це — іміджевий продукт, переконані волонтери, який буде корисний громадам Кіровоградщини і який продовжує ідеї попередніх проектів, втілених за підтримки програми «Активні громадяни» та Британської ради і Агенції сталого розвитку «Хмарочос».

Серія складається з восьми листівок із зображеннями: чарівної птахи з рушника Раїси Коркач (1948 р. н.) із с. Хмельового Маловисківського району; двох птахів із рушників Галини Бабенко із с. Козирівка Новгородківського району; рушника, вишиваного мамою Юрія Яновського Марією Яновською із с. Нечаївка Компаніївського району; птахи від Любові Мельник (1930 р. н.) із с. Липняжка Добровеличківського району; птахів Ганни Доценко (1931 р. н.) із с. Злинка Маловисківського району; двох птахів із рушників, які зберігаються у сільських музеях с. Липняжка та Нечаївка.
Пролунала інформація про хід підготовки книжки з робочою назвою «Смачна Кропивниччина».
У пошуках коштів на збірку кулінарних діалектів. «Смачна Кропивниччина» вирішили розмістити заявку на краудфандинговій платформі Спільнокошт. За чотири дні зібрано 50 тисяч гривень. Усього завдяки добродійникам і меценатам зібрано 75 тисяч гривень. За умовами заявки, фонд Відродження має подвоїти зібрану суму. Нині книжка перебуває на етапі правки рукопису, вдосконалення структури видання та вибору видавництва.

Презентували надбання проекту голова ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова, співзасновниця проекту, фольклористка, етновиконавиця, лідерка гурту YELKA Світлана Буланова, координаторка етнолабораторії, відповідальна за міжнародну співпрацю в проекті, Світлана Листюк.

ДОВІДКОВО

Для листівок «Баба Єлька. Птахи з рушників», виготовлених у рамках програми «Активні громадяни» та за підтримки Британської ради, використано зображення розміщених у внутрішньому дворику Кіровоградського обласного центру народної творчості муралів Костянтина Данильченка та інших місцевих художників. Основою для них, у свою чергу, стали рушники, сфотографовані під час експедицій чи наявні в колекції проекту.

Кропивницький.

На знімку: Світлана Буланова, Світлана Листюк,  Інна Тільнова.

Фото зі сторінки  Інни Тільнової в Фейсбуці.