Схоже, під гуркіт євромайданів в Україні починається справжній парад суверенітетів. До того ж уже навіть не в межах регіонів, а значно скромніше — в масштабах окремих населених пунктів, зовсім не схожих на мегаполіси. Так, у місті обласного значення Гола Пристань на Херсонщині, з населенням якихось шістнадцять тисяч осіб, група городян проголосила себе «міжнародною суверенною формою самозабезпечення, самооборони та безпосереднього самоуправління». Про що й поспішила повідомити весь білий світ.

Анекдот чи замах на владу?

Керівник її, безробітний та адепт ведичних практик Олександр Кравчина, обраний цією групою «уповноваженим у справах територіальної громади Голої Пристані», ще й закидав суди, органи влади, податківців листами з повідомленням про початок самостійної економічної та соціальної діяльності, керованої нормами міжнародно-

го (!) права. Звістка про появу в місцевій громаді ще однієї суверенної громади шокувала місцевих чиновників. Про всяк випадок більшість із них вирішили на лист «територіального уповноваженого» не реагувати, поставившись до звернення, як до політичного анекдоту. А от натомість очільника самоврядування Голої Пристані Анатолія Негру він дуже стривожив.

— На перший погляд, такі неформальні об’єднання цілком безневинні. Та особисто я вважаю, що вони «роз’їдають» авторитет органів місцевого самоврядування та державної влади. Спочатку визнають себе єдиними представниками громади, потім прийдуть і від її імені захоплять для себе таку будівлю, яку заманеться. Що нині й відбувається в Києві, — так прокоментував Анатолій Петрович дії земляків-«незалежників». — До того ж на бланках листів, розісланих в усі-усюди «територіальним уповноваженим» Олександром Кравчиною, немає символіки муніципальної, але фігурує тризуб — малий герб України. Вивчивши їх, співробітники юридичної служби Голопристанської міськради дійшли висновки, що такі бланки можуть мати ознаки незаконного використання державної символіки. Тому міськрада також підготувала звернення до міліції та прокуратури стосовно притягнення винних до відповідальності за законом.

Що не заборонено, те дозволено

Утім, лідер «міжнародної суверенної групи», що складається, окрім нього самого, з шести осіб, рішуче спростовує закиди і в незаконному використанні державної символіки, і у спробах «зіграти» на революційній кон’юнктурі.

— Якщо вся повнота влади в Україні належить народу, то представники народу мають право користуватися й елементами символіки — тим самим тризубом. Як громадянин, я за своїм бажанням можу виготовити й особисту печатку з ним чи печатку свого роду — в Конституції на це заборон немає, — пояснив Олександр Кравчина свою позицію в бесіді з кореспондентом «Голосу України». — Наше об’єднання почало формуватися ще у вересні минулого року, і воно не має ні найменшого стосунку до будь-яких акцій протесту, що нині відбуваються в Україні. Протести нас просто не цікавлять, бо своє головне завдання бачимо в царині економіки — створенні неформальних артілей за безподатковою системою, що працюватимуть за принципом обміну трудовими послугами для розвитку території, на якій живемо.

У прокуратурі також підтвердили, що заяви самопроголошених «незалежників», так само як і бланк їхнього звернення, уважно вивчають. Однак підстав для втручання не виявили.

— У діях групи мешканців, котрі оголосили про свій «суверенітет», ознаки наруги над державною символікою відсутні. Вони також не виступають від імені органів влади, тому притягувати їх до кримінальної відповідальності немає за що, — повідомив прокурор Голопристанського району Херсонщини Андрій Коваленко. — Стосовно створення незареєстрованої громадської організації, то тут ситуацію аналізуватимуть в управлінні юстиції, куди ми передамо всі наявні матеріали.

Суверенітетів багато — єдності малувато

Власне кажучи, О. Кравчина з однодумцями далеко не унікуми. Олександр Володимирович і сам каже, що такі «суверенні групи» вже є на Дніпропетровщині та Чернігівщині, Черкащині та Хмельниччині. У них свої особливості: десь вони пишно іменуються «королівствами» чи «республіками», а комусь достатньо назви «братство» чи «новітня Січ». Та називатися можна як завгодно — хоч Імперією летючих мавп. Болюча суть проблеми в іншому. У нас, наче гриби після дощу, виникають замкнуті самі на себе структури, котрі руйнують і без того крихку єдність суспільства, розтягуючи її по крихтах містечкових суверенітетів. А там, де в межах одного великого суверенітету раптом з’являється безліч «маленьких», його дуже легко втратити: згадаймо хоча б долю СРСР.

Тож якщо так піде й далі, за кількадесят років ми житимемо не в єдиній Україні, а в дуже суверенній Південній Русі чи Королівстві Галицькому. І назви наших чергових батьківщин будуть різними, але життя однаково поганим. Бо принцип «відняти й поділити» ні до чого хорошого ніколи не приводив.

Херсонська область.