Андрій Клочко.
Відкривши засідання, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков запропонував народним депутатам продовжити розгляд поправок до законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин № 2194.
Народний депутат Сергій Власенко наголосив, що позиція фракції «Батьківщина» полягає в тому, що цей законопроект неможливо ухвалювати без проведення всенародного референдуму, під час якого українські громадяни повинні чітко відповісти на одне питання: чи погоджуються вони з тим, що сільськогосподарська земля може перебувати у вільному обігу. «Якщо громадяни України скажуть, що вони цього хочуть, то закон про обіг сільськогосподарських земель повинен передбачати жорсткі пріоритети українського фермера на придбання та використання сільськогосподарської землі», — зазначив він.
Аналогічну позицію висловив і представник фракції «ОПЗЖ» Юрій Павленко. «Ми наполягаємо на недопущенні неконституційного продажу української землі та вимагаємо винести питання продажу землі на референдум. І лише після висловлення позиції українським народом запроваджувати будь-які зміни в державній земельній політиці», — наголосив парламентарій.
На думку народного депутата Нестора Шуфрича («ОПЗЖ»), у законопроекті потрібно чіткіше прописати вимоги щодо захисту водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. «Ми пропонуємо вичерпний перелік уповноважених, які мають право здійснювати відповідний контроль. Йдеться про те, що такий контроль може здійснюватися відповідним органом центральної влади та місцевими радами», — сказав він.
На небезпеку розбалансування водно-меліоративного комплексу звернув увагу Юрій Павленко. «Законопроект передбачає передачу частини цього комплексу до Мінагрополітики, а частину — залишити в Міністерстві екології, що може призвести до надзвичайно небезпечних наслідків та фактично позбавити сільське господарство води і зрошення», — зауважив народний депутат, додавши, що так само небезпечною є ідея приватизації зрошувальних систем, що вже мало місце у 1990 роках, коли вона була вирізана на металобрухт.
Пояснюючи позицію Комітету з питань аграрної та земельної політики з питання зрошення, його голова Микола Сольський повідомив, що вже розроблено законопроект, який передбачає створення об’єднання водокористувачів та можливість приватизації деякої інфраструктури. Крім того, комітет підтримує ідею про перетворення Держводагентства з центрального органу виконавчої влади на акціонерну компанію чи державне підприємство та переведення його в іншу, гнучкішу сферу регулювання, щоб ця структура могла легше підписувати комерційні та господарські договори і мала можливість отримувати кредити. «Відповідні два законопроекти з цього приводу комітет уже рекомендував до розгляду», — повідомив М. Сольський.
Народний депутат Олександр Колтунович («ОПЗЖ») закликав врахувати поправки щодо кадрового забезпечення та кваліфікаційних вимог у сфері топографо-геодезичної та картографічної служби. «В Україні вартість гектара землі становитиме 1—2 тисячі доларів, тоді як у країнах Євросоюзу це і 20—40 тисяч, навіть у Нідерландах 80 тисяч доларів за гектар. При цьому Україна володіє 8% світових запасів чорноземів», — сказав він та закликав парламентаріїв передбачити у законопроекті норми, які не дозволять продавати їх за безцінь. У цьому контексті дуже важливим є кадрове забезпечення, тож О. Колтунович пропонував передбачити, що інженери-геодезисти мають складати кваліфікаційний іспит та нести відповідальність за якість топографо-геодезичних і картографічних робіт.
Відповідаючи на запитання народного депутата Олега Волошина («ОПЗЖ»), навіщо поспішати із запровадженням ринку землі, якщо аграрний сектор й так більш-менш успішно працює, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський зауважив, що причина якраз у цьому «більш-менш». «Реально ринок землі й так існує, проте де-юре він оформлюється іншими договорами. І це стримує ті сільськогосподарські сектори, у які не інвестують, якщо не мають права власності на землю. Йдеться про такі проекти, які мають окупність від семи років, наприклад, садівництво. Бо ніде у світі це не робиться на орендованих землях», — зауважив він.
Народний депутат Вадим Івченко («Батьківщина») звернув увагу, що коли в рамках децентралізації місцевим громадам пропонується передати повноваження щодо розпорядження землями, то треба брати до уваги, що ці землі часто перебувають у довгостроковій оренді. «Таким чином громади упродовж багатьох років навіть не зможуть підняти орендну ставку. Тобто, фактично громади не зможуть підняти орендні ставки хоча б до середніх по району та не отримають додаткового фінансування», — вважає народний депутат.
Звернувши увагу, що законопроект передбачає відмову від центрального органу виконавчої влади у сфері земельних відносин та заміну його на ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних, народний депутат Антоніна Славицька («ОПЗЖ») запропонувала зберегти центральний орган, що здійснюватиме державну політику у сфері земельних відносин. «Якою є мета цих змін?» — запитала вона.
У відповідь голова комітету Микола Сольський пояснив: оскільки за Держгеокадастром зберігаються лише повноваження із ведення кадастру, а функції розпорядження землями передаються місцевим громадам, то, відповідно, змінюється й назва — з органу управління на орган з ведення кадастру.
Іван Кириленко («Батьківщина») закликав зберегти норму, яка стосується інвентаризації державних земель. «У нас є землі державної, комунальної та приватної власності. Хто повинен інвентаризувати землі державної власності? Логічно, що держава. Для чого? Щоб зберегти хоча б щось у державі заради продовольчої та національної безпеки. Йдеться про особливо цінні землі, землі для насінництва, гібридизації та сортовипробування», — пояснив парламентарій.
Учорашнє пленарне засідання парламентарії завершили розглядом 2267-ї поправки. Нагадаємо, що загалом до законопроекту № 2194 внесено 3128 поправок.
Із днем народження вітали народних депутатів Анну Пуртову і Тетяну Цибу.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут
