Але більшість українців пенсійного віку перебувають поза межею бідності.
Пенсійний фонд України (ПФУ) оприлюднив днями маловтішну статистику. Станом на 1 квітня цього року середня пенсія в Україні становила
3,7 тис. грн. Найбільше отримують кияни — 5,1 тис. грн.
На Тернопіллі — всього 2,8 тис. грн. Військова пенсія — 5,6 тис. грн. Виплати з інвалідності становлять 2,8 тис. грн. А от найбільшою пенсією можуть похвалитися хіба що судді — 77,3 тис. грн!
У ПФУ уточнили, що понад 70 тисяч отримують 3556 колишніх суддів. І це крапля у морі українських пенсіонерів, яких станом на 1 січня цього року налічувалося понад 11 мільйонів.
За 2,7 млн з них — працюючих — якийсь час можемо бути спокійними. Добавка до пенсії дозволяє більш-менш пристойно існувати. Що ж до, крім соціального забезпечення передового дивізіону низки особливих категорій наших недоторканних співгромадян, винагорода яким обраховується просто таки за потрійною гарячою сіткою, решти бідолах, які хоч «не покладаючи рук», «не на життя, а на совість» встановлювали рекорди на трудових фронтах, то їм, виходить, просто по-людськи не пощастило…
Тепер, отримавши грошове утримання, їм варто добряче подумати: витратити свої кровні на харчування, лікування і одяг чи на задоволення апетитів олігархів-монополістів, які вже втратили будь-яке почуття міри й здорового глузду, безпідставно підвищуючи комунальні тарифи?
Ось що пише глава Ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці в соцмережі: «Вартість житлово-комунальних послуг за рік зросла на 22%. Плата за електроенергію — на 36,6%, природний газ — на 63,6%, гарячу воду і опалення — на 10,4%…»
Рівень оплати населенням, починаючи з жовтня 2020 року, нижче нарахованих сум за відповідні місяці, тоді як в І—ІІІ кварталах минулого року об’єм оплати за надані послуги перевищував нарахування.
Цитуємо главу Ради НБУ далі: «Заборгованість населення перед постачальниками ЖКП в лютому перевищила 82 млрд, що свідчить про низьку купівельну спроможність населення в умовах зростання цін і тарифів на малозалежні від попиту товари та послуги. Незважаючи на підвищення прогнозу МВФ щодо зростання економіки України в 2021 році до 4,0%, темпи зростання залишаються істотно нижчими як в порівнянні зі світовою економікою в цілому (+6,0 %)…»
Іде до того, що якоїсь миті співвітчизники, попри всі бажання і наміри, фізично не зможуть платити. Але й це нікого не лякає. Замість того, щоб навести лад у тарифній політиці та ціноутворенні, нас заспокоюють: мовляв, в Україні немає реальних механізмів покарати споживача за неплатежі. От і маємо зростання заборгованості.
«Частина українців здогадуються, що комунальні тарифи завищені та що їх обдурюють. І затягують із оплатою... це — національна традиція», — каже експерт-правозахисник Євгеній Соловйов, чим не може не дивувати.
Дозвольте не погодитися! Бо таких дисциплінованих платників треба пошукати! А от те, що в усьому має бути розумна межа, насамперед — в обґрунтованості та прозорості тарифоутворення, вони, сподіваємося, доведуть найближчим часом.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
