Ці запитання давно вийшли з розряду риторичних. Особливо для тих родин, які не можуть потягнути плату за комуналку.

Ще у грудні населення області сплатило за житлово-комунальні послуги лише 75 відсотків нарахованих сум. Перед початком нового року заборгованість за постачання та розподіл природного газу, води, електро- та теплової енергії, за управління багатоквартирними будинками, вивезення побутових відходів становила майже 1,4 мільярда гривень. Не було такої комунальної галузі, де за все було б сплачено сповна. І все це відбувалось ще до січневого збільшення тарифів.

Після того були обіцянки уряду, що безконтрольне підвищення вартостей на енергоносії зупиниться, і взагалі населенню не треба боятись подальшого накручування цін. І що?

Зима і справді закінчилась без нових цінових вибухів. Але це зовсім не означає, що десяткам тисяч родин стало простіше оплачувати комірне. Навпаки, дехто просто пішов у глухий спротив і перестав платити.

Уроки минулого опалювального сезону невтішні. Але їх варто було б засвоїти, щоб помилки не повторювались у майбутньому.

Першими, хто відчув їх на собі, стали все ті само постачальники газу. Вони повідомили споживачам краю, що на початок лютого їх прострочені зобов’язання за використане блакитне паливо сягнули 671 мільйона гривень, тоді як наприкінці минулого року цифра становила лише 561 мільйон.

У компанії підрахували, що вчасно не сплачують за спожите більше 76 відсотків клієнтів ТОВ «Хмельницькгаз Збут», тобто 316 тисяч абонентів. Цифри вражаючі.

Причому для газівників не новина, що під час опалювального сезону, коли суми платежів найвищі, традиційно накопичуються борги. Після завершення холодів їх поступово погашають. Проте цьогоріч сплата «просіла» набагато швидше.

А в результаті перед борговою кризою опинились не тільки споживачі, а й постачальники. У ТОВ «Хмельницькгаз Збут» попереджають, нестача обігових коштів загрожує стабільності газопостачання.

Тарифи підняти не можна зупинитись

І це не порожні погрози. Наприкінці лютого до комунального підприємства «Славутське ЖКО» надійшло повідомлення від НАК «Нафтогаз України» про те, що через низький рівень розрахунків підприємство не зможе отримувати газ у березні.

Для міста це, начебто, не надто велика несподіванка. Проблеми з боргами виникли давно. Та місяць тому між Кабінетом Міністрів, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НАК «Нафтогаз України» і головами міст був підписаний меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії. Цей документ мав стати своєрідною гарантією того, що опалювальний сезон пройде без зривів. Тобто теплопостачальники гарантовано отримуватимуть газ для виробництва тепла.

— Наше підприємство свої зобов’язання виконує, надаючи тепло в домівки. Але ще у день підписання меморандуму ми отримали додаткову угоду від НАК «Нафтогаз України» про те, що з початком січня вартість закупівлі природного газу з послугами з транспортування та розподілу збільшилася з 9,4 гривні до 10,9 гривні за кубометр. Для підприємства це одразу потягнуло додаткове фінансове навантаження у півтора мільйона гривень на місяць. До кінця опалювального сезону ця сума перевищила п’ять мільйонів гривень. Хто і яким чином буде компенсувати ці втрати? — зауважує начальник КП «Славутське ЖКО» Василь Яцюк. — Адже на зростання тарифів для тепловиків згаданий меморандум наклав табу.

При таких розкладах коштів, які надходять до підприємства від споживачів, недостатньо для виплати заробітної плати працівникам, оплати податків і погашення заборгованості за спожитий газ. До того ж КП продовжують нараховувати штрафні санкції і пеню за несвоєчасні платежі.

Виходить, що, відповідно до меморандуму, комунальники не підвищили тарифи на тепло. Натомість НАК «Нафтогаз» вимагає підвищеної оплати, погрожуючи припиненням газопостачання.

То де ж ставити кому у дитячій словесній грі: тарифи підняти не можна зупинитись? Адже уряд, роздаючи обіцянки, так і не дав відповіді на запитання, звідки брати кошти на погашення різниці в тарифах комунальним підприємствам.

Краще змерзнути, ніж заплатити

Для багатьох споживачів чи не єдиним виходом із глухого тарифно-комунального кута стала економія. Найчастіше до неї вдаються ті, хто використовує газ для обігріву своїх осель. Мало хто може дозволити собі тепло у всьому будинку — здебільшого родини обмежуються теплом в одній-єдиній кімнатці. Та й там без теплого одягу не обійтись. З нетерпінням люди чекали теплої весни, щоб хоч на дворі зігрітись.

У тому, що це не вигадки, переконують цифри, надані ТОВ «Хмельницькгаз Збут». Населення за минулий рік зменшило споживання газу на півмільйона кубометрів. І це при значно нижчих тарифах. А нинішня зима змусила багатьох ще тугіше перекрити газові вентилі.

Добре, що зима вже позаду. Але хіба теплий сезон розв’яже комунальні проблеми?

Що буде далі — залишається не зовсім зрозумілим. Скільки в ручному режимі стримуватимуться ціни на енергоносії? Чи готові комунальники миритись із таким гальмуванням тарифів? І що робити родинам, чиї доходи, порівняно з комунальними витратами стають все меншими і меншими?

Ми, як розпочали, так і закінчили цю тему запитаннями. Охочих і спроможних дати відповіді на них не знаходиться ані на місцевих комунальних підприємствах, ані в уряді. Скільки, коли і за що платити, кожен пробує визначати сам для себе. І для кого борги становлять більшу загрозу — для споживачів чи комунальників — вже й важко сказати.

Хмельницький.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.