Наприкінці 80-х років минулого сторіччя це підприємство переробляло до 10 мільйонів тонн вантажів на рік і посідало шосте місце в рейтингу найбільш потужних портів СРСР. Однак після розпаду Союзу вантажообіг Ренійського порту скоротився уп’ятеро, і для підприємства настали десятиліття тяжкої кризи.

Ситуація для Рені погіршилася після портової реформи 2013 року, коли торговельні порти були розділені на державні стивідорні компанії та філії держпідприємства «Адміністрація морських портів України». Незважаючи на те, що до того на території Ренійського порту вже більш як 10 років діяла спеціальна економічна зона (СЕЗ), суб’єктами якої стала низка приватних інвесторів, обсяги вантажоперевалки продовжували скорочуватися. В 2015 році загальний вантажообіг ренійських портових операторів упав нижче за психологічну відмітку в 1 мільйон тонн.

Ці тенденції призвели до того, що держпідприємство «Ренійський морський торговельний порт» (ДП «РМТП») виявилося в глибокій борговій ямі: наприкінці 2020 року сумарні борги порту із зарплати та податків з урахуванням штрафних санкцій перевищили 100 мільйонів гривень. А тим часом виробничий провал не закінчується. За січень—лютий 2021 року, порівняно з аналогічним періодом 2020-го, вантажообіг у порту Рені скоротився ще на 47%. Підприємство в буквальному значенні виявилося на межі загибелі...

Що ж відбувається сьогодні в Ренійському порту? Чому вантажопотік скорочується такими темпами? Чи може ця ситуація призвести до банкрутства держпідприємства «Ренійський морський торговельний порт»? Яких заходів для виходу із кризи вживає нове керівництво в особі виконувача обов’язків директора ДП «РМТП» Максима Игнатенка? Ці запитання стали темою нашого невеликого інтерв’ю з головним бухгалтером порту Галиною Полтавською.

«За правилами економіки банкрутство нашого підприємства настало ще в 2008 році. Просто його офіційно не повідомляють. Нині Міністерство інфраструктури зайняте вивченням фінансово-економічної ситуації, яка склалася у великих державних портах України. Наприклад, виникло багато запитань щодо фінансових результатів діяльності Одеського, Южного та Чорноморського портів», — повідомила Галина Полтавська.

За словами Галини Петрівни, суть питання коротко виклало інтернет-видання «Правда Одеського порту». Процитуємо фрагмент із публікації під заголовком «Одеський порт: доходи Шредингера»: «Згідно зі статистикою, збитки ДП «Одеський морський торговельний порт» за січень—лютий 2021 року становили понад 9 млн грн. Зазначимо, що за аналогічний період 2020 року прибуток підприємства був на рівні 7,5 млн грн... Підіб’ємо проміжні підсумки діяльності ДП «Южний»: при чистому прибутку за перші два місяці 2020 року в сумі 82,7 млн грн, нині можна констатувати збитки в 50,6 млн грн. Не відстає від «колег» по цеху й ДП «Чорноморськ», збільшивши збитки порівняно з минулим роком у 25 разів — до 76 млн грн.

Починаючи із серпня 2020 року у трьох найбільших портах країни змінилися керівники... Вони відмінно справляються з доведенням підприємств до збиткового стану. Але ж за підсумками 2020 року Одеський порт посів друге після Южного місце за прибутковістю серед портів України, показавши фінансовий результат у більш як 60 млн грн».

Як зазначила головний бухгалтер ДП «РМТП», такий стан справ спостерігається в усіх державних портах України. І, зрозуміло, профільне міністерство реагує на це.

«Нова управлінська команда порту Рені намагається розібратися в ситуації за завданням міністра. Нарешті. Аналіз того, що відбувається, стосується всієї портової галузі», — сказала Галина Полтавська.

Відповідаючи на запитання про те, чи існує в Ренійського порту можливість збільшити вантажообіг, Галина Петрівна зазначила, що падіння обсягів перевалки торік і на початку 2021 року було пов’язане з відсутністю зерна через неврожай 2020-го.

«Від цього постраждали і ми, і приватні портові оператори, оскільки майже всі суб’єкти спеціальної економічної зони займаються зерном. Але в березні намітилися перші ознаки поліпшення, а у квітні ми очікуємо на зростання перевалки.

Зростання планується за рахунок нового вантажопотоку — металу. Ми очікуємо також, що з серпня надходитиме нове зерно, і всі портові оператори зможуть компенсувати свої торішні втрати. Взагалі є надія, що в 2021 році буде помітне зростання після провалу. У всякому разі, є шанс вийти на рівень 2019 року, коли сумарний вантажообіг ДП і суб’єктів СЕЗ становив приблизно 1,3 млн тонн», — заявила Галина Полтавська.

Додамо, що з’явився невеликий позитив і в процесі погашення заборгованості із зарплати перед колективом ДП «РМТП». На цей час борг з оплати праці становить 12,5 млн грн, але, як повідомила головний бухгалтер підприємства, у квітні працівникам порту буде виплачено 3 мільйони гривень.

Щодо подальших фінансових перспектив Ренійського порту, то й тут можливі добрі новини.

«Ми очікуємо, що Міністерство інфраструктури допоможе нам повністю виплатити борги із зарплати. Це називається санація і відновлення платоспроможності. Можливо, порту буде надано фінансову допомогу без відсотків, з відстрочкою платежу на п’ять років. Поки що немає офіційного підтвердження цієї інформації. Але ми дуже сподіваємося, що ці заходи будуть прийняті», — сказала Галина Петрівна.

Нагадаємо, що в. о. директора ДП «РМТП» Максим Ігнатенко приступив до своїх обов’язків на початку лютого ц. р. Комментуючи мотиви призначення нового керівника, представник Міністерства інфраструктури Віталій Грицак заявив: «Новий в. о. директора порту має великий досвід юридичної роботи, і цей фактор мав важливе значення при виборі кандидата на цю посаду. Аналіз наявного господарського стану справ у Ренійському порту свідчить про те, що багато питань необхідно привести у відповідність із законністю, повернути в правове русло».

Андрій ПОТИЛІКО, журналіст.

Рені Одеської області.

Фото автора.