На знімку: народна депутатка України Ірина Констанкевич під час брифінгу у Верховній Раді України щодо соціального захисту учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС — однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства — постраждали мільйони громадян України та тисячі населених пунктів.
Тоді, у 1986 році, спільна героїчна праця тисяч людей різних професій — енергетиків, будівельників, військових, медиків, пожежників, інженерів та науковців зупинила апокаліптичне поширення радіоактивних речовин із зруйнованого реактора 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. І врятувала пів-Європи від ядерного лиха.
Вшанування подвигу ліквідаторів найбільш масштабної техногенної катастрофи є перш за все обов’язком держави. Так само, як і турбота про мільйони потерпілих, які втратили здоров’я, житло, стабільне життя. На жаль, влада з 2015 року не виконує своїх зобов’язань щодо забезпечення соціально-економічними та медичними гарантіями потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС.
Основною проблемою стала нестача коштів на реалізацію соціальних зобов’язань. У державному бюджеті на 2021 рік видатки для соціального захисту 2,5 млн громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, було збільшено на 592 млн грн. На перший погляд, чимало, але, якщо проаналізувати потребу, стає зрозуміло, що це мізерна сума, з огляду на кількість нерозв’язаних проблем у цій сфері.
Народна депутатка України Ірина Констанкевич із депутатської групи «Партія «За майбутнє» на прикладі Волинської області, яка є однією з п’яти областей України, що найбільше постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, розповідає про критичний стан невиконання законів та недофінансування «чорнобильських» гарантій. «Волинь — показовий приклад концентрації проблем і хронічного їх невирішення через стабільне недофінансування соціальних і медичних потреб чорнобильців, яких у нас 121 тис., із них майже 2 тис. ліквідаторів. Чисельність потерпілих дітей становить понад 41 тис., із них 284 дитини з інвалідністю. Мій виборчий округ — це північ Волині (Камінь-Каширщина, Любешівщина, Маневиччина), де проживають 90 % усіх «чорнобильців» області. Це території, які найбільше постраждали і у 1986 році, накриті небезпечною хмарою, і в постчорнобильський період, адже кількість радіоактивних речовин тут завжди зашкалювала. І, як показують останні дослідження, присутні вони і зараз у ґрунті.
Зрозуміло, що держава мала б цих громадян підтримати, зрештою саме така логіка закладалася у Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ухвалений у 1991 році.
Натомість на забезпечення основних пільг і компенсацій постраждалим громадянам Волинської області з державного бюджету у 2021 році виділено 246,6 млн грн. Порівняно з 2020 роком збільшено кошти лише на дві програми: щодо безоплатного харчування дітей і санаторно-курортного лікування для громадян з інвалідністю І групи. Натомість зовсім не виділені кошти на програми лікування, санаторно-курортної реабілітації для осіб з інвалідністю ІІ групи, на продукти харчування, перерахунок пенсій, виконання судових рішень. Складається враження, що влада відгородилася стіною байдужості від цих людей», — розповідає Ірина Констанкевич.
Громадські організації чорнобильців вже не перший рік порушують питання про незадовільний рівень забезпечення безоплатними ліками та житлом, відсутність оптимальної й прозорої системи організації оздоровлення та недостатній рівень медико-санітарного забезпечення. Практично жодна з бюджетних чорнобильських програм не виконується.
Вкрай незадовільна ситуація і з виплатою компенсації сім’ям із дітьми та організацією безоплатного харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Хоча ще три роки тому саме з ініціативи Ірини Констанкевич був зареєстрований відповідний законопроект, який би врегулював це питання.
Виходячи з того, що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є одним із головних пріоритетів державної політики України, у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування відбулися слухання на тему: «35-ті роковини Чорнобильської катастрофи: проблеми та перспективи розвитку зони відчуження», під час яких учасники парламентських слухань рекомендували Кабміну цілий комплекс заходів. На базі Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів планується провести слухання, аби обговорити проблемні питання та віднайти шляхи їх вирішення. Доцільно долучити до обговорення громадськість, представників профільних громадських об’єднань, медиків, учених.
Питання соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих — маркер для влади. І обов’язок держави — захищати конституційні права тих, хто ризикував власним життям та здоров’ям задля неї.
