Низку положень Виборчого кодексу, якими унормовуються питання виборчих фінансів, обговорили учасники круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Захід відбувався в рамках діяльності робочої групи щодо напрацювання комплексних змін до виборчого законодавства з метою уніфікації механізмів правового регулювання виборчого процесу за підтримки та сприяння ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА».
«Непрозоре фінансування ставить під сумнів чесність і рівність виборчого процесу. А ці принципи є фундаментальними для демократичних виборів», — наголосила, відкривши захід, заступниця голови комітету, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко. Вона також висловила сподівання, що робоча група зможе розробити дієві механізми з протидії будь-яким недобросовісним практикам фінансування виборчих кампаній.
Наголосивши на відкритості та готовності ЦВК долучатися до співпраці, представник комісії Андрій Євстігнєєв зауважив, що лише констатації проблем недостатньо, та запропонував розділити обговорення проблем на нагальні та більш глобальні. До глобальних він, зокрема, відніс питання вдосконалення фінансування роботи виборчих комісій та їхніх членів, а також виборчих штабів: «Ми всі розуміємо, наскільки всі ці моменти непрозорі, і мені здається, що у тій частині, де ми не можемо викорінити це явище, його бажано легалізувати. Вважаю, що у разі легалізації порушень стане значно менше, і це позитивно вплине на загальний рівень визнання якості проведення виборів».
Зауваживши, що головна мета майбутніх законодавчих змін — забезпечити рівність умов для всіх суб’єктів виборчого процесу, голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська (на знімку нижче) також наголосила на потребі лібералізації окремих норм законодавства. Особливо там, де держава не може забезпечити належне регулювання чи контроль, а ці порушення не впливають системно на кінцевий результат, сказала вона.
Також О. Айвазовська акцентувала увагу на необхідності діджиталізації процесів, зокрема, звітності політичних партій. Відповідний сервіс — Єдиний державний реєстр звітності політичних партій POLITDATA — НАЗК планує запустити у промислове використання з 11 травня цього року, повідомила під час заходу керівник департаменту запобігання політичній корупції НАЗК Ганна Чорнуцька.
«Нині реєстр включатиме лише звіти політичних партій, але, зважаючи на оновлене законодавство, може так статися, що POLITDATA буде єдиним ресурсом про кошти, витрачені на діяльність партій, на референдуми та виборчі кампанії», — зауважила вона та наголосила на головній проблемі для нацагентства, яка має бути розв’язана завдяки змінам до Виборчого кодексу, — це чіткий розподіл повноважень між НАЗК та ЦВК у сфері політичних фінансів. «Це питання потрібно вирішити якнайшвидше, особливо з огляду на нещодавно ухвалений закон про Всеукраїнський референдум», — сказала Г. Чорнуцька (на знімку внизу).
Загалом дискусія відбувалася за напрямами «Належне законодавче регулювання політичних фінансів на виборах як передумова для чесних виборів» та «Проблемні питання та рішення для прозорості виборчих фінансів».
Про напрями удосконалення положень Виборчого кодексу в частині регулювання виборчих фінансів ознайомив старший юридичний експерт з питань виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих система (IFES) Денис Ковриженко (на знімку внизу). Серед основних проблем він, зокрема, назвав: фінансування виборчої кампанії, у тому числі агітації; складне фінансування фондів (2 рахунки); фінансування окремих витрат; обсяг звітної інформації (агітаційні витрати до початку кампанії); спроможність ТВК здійснювати перевірку (контроль) та вибірковість контролю.
«Увівши в кодекс поняття «виборча кампанія», законодавець передбачав, що воно охоплюватиме ширший спектр питань, ніж «передвиборна агітація», — зауважив експерт. — Але, щоб остаточно усунути різночитання, потрібно в кодексі конкретно уточнити, що таке виборча кампанія».
Щодо фінансування окремих видатків, то низку витрат фізично неможливо провести з виборчого фонду, зокрема розміщення реклами онлайн. Ці витрати здебільшого фінансуються через ФОПи. Тож, за словами Д. Ковриженка, варто спростити витрати коштів виборчих фондів, щоб такі категорії витрат можна було спокійно фінансувати, не побоюючись санкцій.
Торкнувшись питання адміністрування виборчих фондів, експерт зауважив, що у деяких банків були складнощі з розумінням, що таке рахунки виборчих фондів. Він вбачає кілька шляхів розв’язання цієї проблеми: конкретизувати відповідні положення у ВК, щоб було чітко зрозуміло, що фонд формується під кожні вибори, і не було потреби видавати роз’яснення НБУ, як це мало місце під час попередніх виборів. Крім того, необхідно спростити адміністрування фондів. «У нас є розведення між накопичувальним та поточними рахунками. Я вважаю, що це архаїзм виборчого законодавства, бо рівень розвитку банківської системи дає змогу все проводити через один рахунок. Якщо у нас два рахунки, то й проблем виникає більше, зокрема з розпорядниками, які мають між собою взаємодіяти. Отже, якби ми прибрали подвійну модель, перейшли тільки до поточного рахунку, це дало б змогу мати одного розпорядника та скоротити строки подання фінансової звітності в ЦВК та у відповідні територіальні виборчі комісії, залежно від виборів», — сказав він, додавши, що саме такий підхід реалізовано у законопроекті про місцевий референдум.
Подякувавши учасникам обговорення за окреслені напрями вдосконалення законодавства в частині фінансової звітності, Аліна Загоруйко зауважила, що, маючи вектор, робочій групі буде легше працювати, та запросила присутніх до подальшої активної співпраці.
