Окремі реформовані в процесі адмінреформи сільські ради (приміром, Тарасівська, Митрофанівська, Інгуло-Кам’янська) свого часу задовольнили заяви своїх мешканців і дали хід їхнім клопотанням щодо виділення ділянок для господарювання. Вони зробили це одразу, щойно отримали дозвіл розпоряджатися землями в межах населених пунктів.
Земля, яка залишилася неподіленою (нерозпайованою, неорендованою), раніше не входила до генерального плану територій. Тобто йдеться переважно про так звані неудоби, котрі на якомусь етапі були, наприклад, колгоспним садом, а перетворившись на чагарники, стали місцем для випасу худоби тощо. У сільських радах справедливо розсудили, що земля повинна працювати на тих людей, які її десятиліттями обробляли, випасали на ній худобу і мають намір триматися свого (а не чужого) кутка. Скажімо, у Тарасівці місцеві претенденти-заявники оформили на вільні площі технічну документацію, районна рада погодила, Держгеокадастр теж... Відтак нові господарі взялися корчувати пеньки, різати кущі, дехто навіть найняв трактора й провів першу оранку. Процедури, до речі, як оформлення, так і обробітку, не з дешевих...
«Ми у своїй громаді вирішили поділити вільну землю між усіма людьми, котрі звернулися в сільраду з відповідним проханням, — розповідає фермер і колишній депутат із Тарасівки Микола Панасенко. — Було в нас 150 гектарів і 110 заяв. Кожному наділили по 1,34 гектара. Це не стосується заяв від учасників АТО/ООС — вони, як і належать, усі отримали свої два гектари в зручних місцях...
Дехто з нових власників уже по тридцять тисяч гривень витратив на виготовлення документів (землеміри з районного відділу Держ-геокадастру кожну ділянку пронумерували й переміряли. — Авт.) і обробіток. А тепер депутати Новгородківської ОТГ кажуть, що терміново потрібен аудит. Хочуть перевірити, чи правильно і чи тим людям виділена земля. Хоча це питання і в Новгородківці вже було погоджено, і в Кропивницькому, і в Києві. А доки будуть усе вивчати, погода не чекатиме.
Та раптом у вже, здавалося б, чітко окреслені плани людей на подальше використання землі було внесено владні корективи. Причому — в сезон, коли кожен погожий весняний день — щедрий аванс від природи на майбутній врожай.
...Депутат Новгородківської ОТГ Павло Дейнека, який роз’яснював жителям Тарасівки причини, з яких селищна рада «ставить на паузу» (Павло Олександрович категорично проти слова «заблокувала») процес обробітку виділеної землі, обґрунтовує необхідність раптового аудиту так: «Депутатський корпус намагається не допустити розбазарювання земель. Жодної особливо конфліктної ситуації тут немає. Аудит, як свідчить наше опитування, підтримує 90 відсотків жителів Новгородківської ОТГ. Цю землю потрібно десь знайти (а як же тоді бути з уже розкорчованими і зораними гектарами вчорашніх чагарів, вкладеними грішми в окультурення наділів?), а отже нам потрібно оцінити наявні резерви. А виготовлена технічна документація, як дехто переживає, не стане марною. Навпаки, ми зацікавлені, щоб кожен житель громади реалізував своє законне право на володіння землею. Хтось підбурює людей і намагається подати ситуацію так, ніби ми заперечуємо...»
Про те, як вершиться в Тарасівці та інших селах земельний аудит, ініційований (і депутати, без сумніву, мають законне право на такі речі) «тими, хто прийшов» після «тих, хто дозволив» у спільних громадських інтересах, ще розповімо. Бо тільки дуже несвідома людина може закривати очі на сьогодення і навислу над Україною загрозу саме розбазарювання земель, але — великими латифундистами, яким до повного щастя бракує 1,34 гектара, розчищених від пеньків і дерев місцевими селянами.
А там, хто знає, може й правильно обрано час для такої перевірки. Може, й рибалкам, котрі тягнуть з моря оселедця, не завадить витрусити рибу у воду і «по ходу» перевірити, чи ту вершу вони закинули, а пілоту, який увійшов у мертву петлю, — почитати технічний паспорт літака...
І, головне — дівчині-весні повісити табличку: «Аудит. Польові роботи відкладаються до завершення перевірки!» — і піти в магазин по нову зелену сукню.
Кіровоградська область.
Фото Івана КОРЗУНА.
