Процес децентралізації, який розпочався у 2014 році, мав на меті позитивно вплинути на розвиток країни через зміну адміністративно-територіального устрою, передбачав перерозподіл функцій та повноважень між органами місцевого самоуправління, регіональною та центральною владою. Але цей процес виявив актуальні проблеми, що гальмують децентралізацію, і вона відбувається досить непросто, якщо не сказати болісно.
Так, і в нашій Дубенській міській громаді процес децентралізації та реформування набув дивних форм. А все через те, що в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема в пункті 10 Перехідних положень, не зовсім чітко виписано права територіальних громад. Мається на увазі прийняття рішень про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об’єктів спільної власності.
З цього приводу я як міський голова звертався і в Асоціацію міст України, і до народних депутатів, щоб на законодавчому рівні чітко прописати право громади, але поки що все залишається без змін.
Дубенська міська рада, керуючись згаданим вище законом, 15 січня 2021 року схвалила Звернення до Рівненської обласної ради щодо передачі об’єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад Рівненської області, що розташовані на адміністративній території міста Дубно, до комунальної власності місцевої територіальної громади.
Фактично наша дубенська громада просила передати до комунальної власності деякі старовинні будівлі в центрі міста, які згідно з інформацією Міністерства культури та інформаційної політики не перебували в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України. Ці об’єкти нерухомості — на балансі Державного історико-культурного заповідника міста Дубно і передані в оренду місцевим підприємцям для ведення підприємницької діяльності. Однак ці будівлі роками не ремонтуються, відповідно руйнуються та втрачають свою історичну цінність. Орендна плата, що становить більш як мільйон гривень на рік, надходить до обласного бюджету, а не до бюджету міста, що фактично порушує право дубенської громади на ці надходження та на збереження майна.
Але це ще не всі випробування, що лягли на плечі місцевої влади. Руками обласної прокуратури Рівненська обласна рада вимагає скасувати право дубенської громади на приміщення історичної будівлі, так званого будинку Ельберта, що протягом десятків років перебуває в користуванні управління освіти Дубенської міської ради та утримується ним.
Також пусткою після реформи медицини стоїть і не використовується будівля колишнього диспансеру психосоціальної реабілітації. На сьогодні вона перебуває на балансі комунального закладу «Рівненський обласний центр психічного здоров’я населення». Зважаючи на те, що в Дубно дислокуються кілька військових частин, котрі постійно перебувають на ротації в зоні ООС, міська влада вважає, що це приміщення можна було б використати для центру психологічної реабілітації учасників бойових дій та інших категорій осіб.
Але 4 лютого 2021 року постійна комісія з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради відмовила нашій міській раді в передачі всіх вищезгаданих об’єктів.
Обласні депутати кажуть: «Спочатку доведіть до ладу ті приміщення, що вже вам передали». Мається на увазі Будинок дітей та молоді, маєток графині Шувалової та синагога. Але про те, що ця передача відбулася протягом двох минулих років, коли всі вільні кошти бюджету міста пішли на боротьбу з коронавірусом, чомусь ніхто не згадав. Тільки на закупівлю медичних препаратів, засобів індивідуального захисту для медиків, на обладнання відділень системою киснезабезпечення та на інші потреби пішло понад 6 мільйонів гривень.
У результаті обласна депутатська комісія навіть не спромоглася винести це питання на розгляд сесії обласної ради. А у вузькому колі одноосібно вирішила за недоцільне вносити це питання в порядок денний. Хоча згідно з регламентом мала право лише подати свої рекомендації.
Можна подумати, що Рівненська обласна рада безкомпромісно стоїть на позиціях збереження історичної пам’яті в Дубно. Але це далеко не так. Свого часу саме обласні депутати дали згоду на приватизацію, а простіше — просто продали приватній особі приміщення на вулиці Свободи в історичній забудові міста, що перебувало на балансі Державного історико-культурного заповідника міста Дубно. Напередодні тут за кошти державної установи було проведено дорогий ремонт. Приміщення готувалося для облаштування готелю для туристів, а в підсумку там з’явилася квартира. Обстановка та вмеблювання її здійснювалися, зокрема, й за рахунок старовинних артефактів, що перебували в запасниках замку. А ось нещодавно з’явилося оголошення про продаж цієї квартири разом з усім умеблюванням за 85 тисяч доларів. І на це обласна рада жодним чином не відреагувала, і не звернула жодної уваги.
Так само свого часу обласними депутатами було виведено з переліку об’єктів Державного історико-культурного заповідника, продано, а потім і зруйновано будівлю на вулиці Свободи, 2, де ще з минулого століття стояла історична будівля готелю. Примітно, що в ньому певний час перебував, подорожуючи, класик світового письменства Оноре де Бальзак. На сьогодні там височіє приватний торговий центр «Замковий».
Ось і виходить, з одного боку, обласна рада забирає, навіть через суд, у дубенської громади старовинні будівлі, а з другого — надає дозвіл на їхню приватизацію приватним особам для подальшого перепродажу чи руйнування.
Василь АНТОНЮК, міський голова міста Дубно.
Рівненська область.