Тому з надією сприйняли входження інвестора, який збирається у селі Поляни налагодити видобуток торфу та виготовлення торфобрикетів із нього, для чого зараз виробляє відповідну ліцензію.
Загалом у селі Поляни з населенням 1,6 тисячі людей — одному із сіл згаданої громади — люди працюють у школі, дитсадку, у двох фермерських господарствах, магазинах, на птахофермі в сусідніх Курганах, швейних виробництвах у Березному...
Добре, що автобусне сполучення із селом хороше.
Цікаво, що біля Полян є заповідний куточок — заказник місцевого значення «Полянські ставки», де розводить рибу «Березнериба». Сюди приїздять на риболовлю з усієї області. Але оскільки це заказник, то тут існують правила поведінки, зокрема, не можна розкладати багать, рубати дерев тощо.
— У нашому селі торік народилося двадцять немовлят, а з початку цього року уже тринадцять, — розповідає 28-річний полянський староста Максим Петрик (на знімку праворуч) — батько двох діток. — Тож у нашого села є майбутнє. Про це свідчить той факт, що молоді сім’ї будуються, створюються нові вулиці, зокрема, імені Івана Холода, Лісова, Південна, Нова...
— Для малят у нас є чудовий дитсадок «Золота рибка», куди ще й довозять діток із сусіднього села Орлівки, є і ліцей на 350 учнів, — розповідає Максим Петрик. — Загалом у селі 101 багатодітна сім’я. Найбільше — шістнадцять дітей — народила і виховала Надія Ясковець.
Між іншим, полянський староста Максим Петрик — теж з багатодітної родини, де зростало семеро дітей.
Поляни мають усю необхідну інфраструктуру: магазини, дитсадок, ліцей, Будинок культури, культові споруди, ФАП. Щодо ФАПу, в якому працюють Тамара Харчук і Тетяна Стельмах, то невдовзі, після закінчення деяких робіт в оновленому приміщенні, замість нього буде амбулаторія. Запрошують на роботу сімейного лікаря.
Поляни — село доглянуте, охайне. Однак тут (та й у інших селах ТГ) ще багато проблем, які потрібно вирішити Малинській громаді із скромним річним бюджетом у 55 мільйонів гривень. У Полянах, як розповів Малинський сільський голова Анатолій Дімітров, необхідно перекрити дах Будинку культури, який протікає, провести вуличне освітлення ще на кількох вулицях.
— Велика проблема — відрізок дороги від траси до Полян, — розповідає Анатолій Дімітров. — Це бруківка з ритвинами. Тож ми виділили із сільського бюджету 150 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво 4,9 кілометра дороги, проведений тендер на визначення, хто її виготовлятиме, а далі держава бере фінансування на себе. В усякому разі так обіцяно обласною владою.
Як розповів голова Малинської громади Анатолій Дімітров, оскільки власні надходження недостатні для повноцінного розвитку — 14,5 мільйона гривень, то він з депутатами, старостами вишукують будь-які передбачені законом можливості наповнення місцевого бюджету. У цьому розраховують на інвесторів, для яких у Полянах та інших селах громади дуже великі можливості: це і виробництва, пов’язані з переробкою торфу, це і ведення сільського господарства (є землі, робочі руки, близько до трас), тощо. Анатолій Дімітров пообіцяв сприяти кожному інвестору.
Щодо Полян, то це село дуже патріотичне. Дев’ять мешканців пройшли через горнила АТО, щоправда, двоє з них уже померли за мирних обставин.
— У селі цих мужніх чоловіків дуже поважають і знають поіменно. Це Анатолій Примак, Віктор Петрик, Андрій Онищук, Михайло Нисінець, Олег Ковалевич, Юрій Краска, Олексій Радіо, — перераховує земляків полянський староста Максим Петрик.
Хоча й мешканці Полян, як і інші селяни, завжди у клопотах, щоб вижити у цей складний час, проте не забувають і про дозвілля. Так, у селі створена місцева футбольна команда «Легіон» (на знімку), а своїми виступами під час сільських свят тішить співом ансамбль педагогів «Оберіг».
Одне слово, поліське село Поляни живе звичними селянськими клопотами, надією на мир, поліпшення рівня життя.
Рівне.
Фото надано автором.
