Напівперекошений вагончик на кордоні в селі Цекинівка —ганьба для держави.
У старих металевих вагончиках перевірять документи на перетин україно-молдовського кордону в селах Велика Кісниця та Цекинівка. Такими є пункти пропуску на річкових човнових переправах через Дністер. Вони мають статус місцевих, отож відповідальність за «обличчя» держави тут покладається на місцеву владу.
Такі типові проекти для річкових човнових переправ пропонує місцевій владі Держприкордонслужба.
На 200 кілометрів 16 місць перетину рубежу
На початку квітня обласні депутати знову повернулися до розгляду питання будівництва пунктів пропуску у Великій Кісниці та Цекинівці. Зробили це за ініціативи керівництва Могилів-Подільського прикордонного загону, вартові якого здійснюють перевірку документів під час перетину кордону на території Вінниччини. Що пропонують вартові державного рубежу?
Юрій Мельник, заступник начальника відділу з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Вінницької облдержадміністрації, розповів «Голосу України» про суть звернення прикордонників. Територією області проходить приблизно 200 кілометрів кордону з сусідньою Молдовою. Переважна більшість рубежу розділяє наші держави по річці Дністер. Решта — по суходолу. Причому суходільна ділянка межує з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою (ПМР), де стоїть російська армія. На всій протяжності кордону створено 16 пунктів пропуску.
«Прикордонники поінформували про те, що на двох місцевих пунктах пропуску пере-права не здійснюється, тим часом кошти на їх облаштування передбачено в програмі, — розповідає Юрій Мельник і уточнює ці пункти: в селах Михайлівка і Оксанівка. — Керівництво прикордонного загону пропонує перенаправити кошти, передбачені для непрацюючих пунктів, на облаштування діючих у селах Велика Кісниця та Цекинівка. Збудувати замість металевих вагончиків капітальні споруди.
Поліпшаться умови роботи для вартових, а також для тих, хто переправляється через рубіж, зміниться «обличчя» кордону».
До листа на адресу обласної влади прикордонники додали проект типової споруди місцевого пункту пропуску.
Прикордонники запропонували типовий проект
Пропозицію керівництва прикордонного загону розглянули на засіданні постійної комісії облради. Про ситуацію депутатів інформував Юрій Мельник. Він один із тих, хто працював над створенням програми. Ознайомлювався з пунктами пропуску безпосередньо на кордоні. На власні очі бачив ті незручності, з якими стикаються прикордонники під час організації переправи пасажирів через Дністер у Великій Кісниці та Цекинівці.
Невдоволення неодноразово висловлював дехто з тих, хто користується переправою. Так, один з них наполіг на тому, щоб з вагончика зняли прапор. Чоловік сказав це іншими словами: «Зніміть із «курника» Державний прапор!» Схоже, до його слів дослухалися. Принаймні на світлинах знамена не видно. Знімки надіслала прес-секретар Могилів-Подільського прикордонного загону Діана Кондратюк.
«Голосу України» Кондратюк розповіла, що Держприкордонслужба має готові проекти типових споруд місцевих пунктів пропуску. Його передали разом зі зверненням до обласної влади. Наявність таких документів дає можливість зекономити кошти і час для виконавців робіт.
Кошторисна вартість будівництва з «нуля» місцевого пункту пропуску для річкової переправи становить 1,7 мільйона гривень. Приміщення мають будуватися на відстані не більше як 100 метрів від лінії кордону. Загальна площа території не менше 625 квадратних метрів, площа будівлі —не менше 40. Територія огороджується прозорим парканом висотою 1,7 метра. Створюються дві смуги руху для автотранспорту: одна на в’їзд, друга на виїзд. Встановлююється шлагбауми із засобами примусової зупинки транспорту, а також державні символи з написом «Україна», флагшток для Державного прапора, стенд із зазначенням режиму роботи пункту перетину кордону.
Після засідання постійної комісії Юрій Мельник повідомив, що депутати погодили зміни до програми будівництва, облаштування і утримання місцевих пунктів пропуску. Визначили джерела фінансування будівництва пунктів пропуску у Великій Кісниці та Цекинівці. Левову частку грошей мають виділити з обласного бюджету, решту — з бюджету районної ради і місцевої громади. Підготовлені зміни до програми мають схвалити на сесії облради. Кошти плануватимуть уже на наступний рік.
У сусідів на митниці магазин duty free
Чекають змін на пунктах переправи також у згаданих населених пунктах.
Між жителями українського і молдавського берегів давні зв’язки. Наприклад, частина мешканців Цекинівки працювала в молдовському місті Сорока (Сороки) — воно якраз навпроти їхнього населеного пункту. Сільські учні відвідували заняття у спортивній та музичній школах у молдовському місті. Дехто навчався у технікумі.
Переправлялися на правий берег, аби скупитися у магазинах, на ринку, а також продати свою молочну продукцію. Молдовани цінували її за гарну якість. Сусіди з правого берега охоче купували в українців м’ясо і м’ясні вироби.
Незадовго до пандемії молдовська грошова одиниця — лей — суттєво зміцніла порівняно з нашою гривнею. Сусідам стало вигідно скуповуватися у нас. У прикордонних містах Ямпіль та Могилів-Подільський вони брали побутову техніку, електроніку. До речі, лей і тепер сильніший від гривні.
У селі Цекинівка два пункти переправи: поромна для автотранспорту і човнова для пасажирів. Так ось, на поромній збудовано капітальне приміщення. Мова йде про зведення такої само споруди на човновій переправі. Вона розташована на відстані приблизно два кілометри від поромної.
З поромної переправи у Цекинівці видно двоповерхове приміщення на молдовському березі — будівля для молдовських митників і прикордонників. Поруч ще один будинок. «Це в них магазин, де продають безмитні товари, duty free називається», — кажуть мешканці Цекинівки, які регулярно бувають у Сороках.
У Великій Кісниці порома немає, тут тільки човнова переправа. Староста села Микола Ганзюк розповів, що мають межу з сусідньою державою і по воді, і по суші. По Дністру кордон з Молдовою, по суходолу — з невизнаним Придністров’ям.
— Вагончик, який стоїть неподалік берега, ми забрали з поля, пофарбували його, так він служить вартовим кордону вже багато років, — розповідає Микола Ганзюк. — Звичайно, хотілося б мати кращу споруду. Бо все, що на кордоні, створює думку не тільки про село, а й про державу.
Чиї плавзасоби на Дністрі?
Всі плавзасоби на Дністрі в межах Вінницької області належать молдованам. Кореспонденту «Голосу України» вдалося поспілкуватися з підприємцем з міста Сорока Валерієм Марченком. Він власник поромної переправи, що з’єднує молдовський берег з українським селом Цекинівка. Чоловік родом з України, хоча більшу частину життя мешкає у сусідній державі. Каже, що вже понад рік пором не працює через карантин. Така само ситуація у Ямполі на поромній переправі.
Там власником плавзасобу також є молдованин. І човни в Цекинівці та Кісниці теж молдовські.
— Цей бізнес малоприбутковий, а тепер взагалі збитковий, — ділиться співрозмовник. — Українці теж пробували ним зайнятися, але швидко відмовилися. Я про катер у Ямполі. Ним перевозили пасажирів. Якщо дивитися з боку, в декого складається враження, що хтось черпає гроші з Дністра. Якби це так, катер і далі ходив би між берегами. Насправді в Ямполі залишився тільки пором. Ним переправляють і автомобілі, і пасажирів. Точніше, переправляли, бо після запровадження карантину переправи завмерли.
Запитую у співрозмовника про те, як облаштовані пункти пропуску на молдовському березі. Каже, в місті Сорока створено гарні умови, у селах ситуація гірша.
Причина закриття решти — пандемія. Про це повідомила керівник прес-служби Могилів-Подільського прикордонного загону Діана Кондратюк. За її інформацією, в області створено сім пунктів зі статусом міжнародних, два — міждержавні та сім — місцевих.
Довідково
З часу запровадження карантинних заходів, у березні 2020 року, на кордоні з Молдовою на території Вінниччини працюють лише два пункти пропуску з 16. Це «Могилів-Подільський — Отач» (для автомобільного сполучення), «Могилів-Подільський — Волчинець» (для залізничного сполучення, здійснюється лише оформлення вантажів).
Довідково
В області діє програма будівництва, облаштування та утримання місцевих пунктів пропуску через українсько-молдовський кордон. Її ухвалили в 2017 році на сесії облради. Вже тоді передбачали спорудження нових пунктів пропуску в названих населених пунктах. Термін дії програми закінчується у нинішньому році, але вагончики залишаються…
Вінницька область.
Фото надано прес-службою Могилів-Подільського прикордонного загону.
