Командир роти старший лейтенант Віталій Демедюк.
Нас зустрічає командир роти старший лейтенант Віталій Демедюк. Досвідчений офіцер починав свою службу ще до війни після навчання в університеті. Разом зі своїм батальйоном на посаді кулеметника він пройшов важкі бої спекотного літа та осені чотирнадцятого.
Ротний веде своїм «господарством», підходимо до БТР — водій обслуговує його, поруч з ним — старший сержант Назар. Він у підрозділі з 2015 року, прийшов у бригаду, де на той час проходив службу за мобілізацією його батько. Так і залишився, від водія дійшов до техніка роти, хлопець пройшов всі необхідні курси підготовки, тепер навчає молодих десантників.
Старший сержант Назар.
Проходимо з ротним повз їдальню, неймовірно смачний запах страви нас завертає у приміщення. На затишній кухні господарює Олена — на плиті мліє борщ, від одного досвідченого погляду на нього зрозуміло: смакота! Жінка готує салат, у сковорідці шкварчить м’ясо, киплять макарони, а в духовці запікаються яблука.
Кухар Олена.
— Нам пощастило з кухарем, вона до своєї роботи підходить творчо, а до бійців — як до дітей, тому у неї все виходить смачно і по-домашньому, — каже вже старший сержант Олександр. Чоловік родом з Луганщини, на війні — з перших днів.
Старший сержант Олександр.
Десантники за час своєї ротації укріпили лінію окопів, щоб не осипалися, облаштували затишні бліндажі і навіть баню. Все власноруч. Там пральна машинка, у баках — запас води, чистенько і затишно тут. Захожу в парну — а там невивітрений запах від дубового віника і ще тримається температура з вечора!
Фельдшер Віталій.
— Це бійці змінилися з постів, попарилися, форму попрали, — ділиться фельдшер сержант Віталій з Вінниччини. У нього вже п’ятирічний досвід служби і найгарячіші ротації на схід. — Найважче нам, медикам, було саме у Пісках, там відстань до ворога була мінімальна, постійні обстріли, снайпери активно діяли. — Від нашої вправності залежали життя і здоров’я десантників, і ми їх не підвели жодного разу, — пригадує сержант про ті події. Дві контузії він дістав, коли своїх побратимів евакуйовував після поранення.
— Нині обстановка у нас спокійна. Але той спокій оманливий, будь-якої миті ворог може спробувати прорватися чи накрити вогнем наші позиції, і тому ми постійно готуємося до того. Кожну вільну годину використовуємо для навчання бійців і удосконалення лінії оборони, підтримуємо техніку і зброю готовими до бою, — підсумовує ротний.
Ми прощаємося. Я залишаю розташування підрозділу з якимось неперевершеним відчуттям спокою та впевненості, що ці хлопці — досвідчені, котрі на війні вже тривалий час, і молоді, у кого це перша ротація, впораються у будь-якій ситуації. Вони — справжні десантники!
#АрміяInform_Хмельницький.
