Напередодні завершення опалювального сезону добіг кінця і двомісячний термін штучного обмеження державою вартості газу для побутових споживачів. Може, хто забув — нагадаємо. На тлі «тарифних» протестів через зростання цін на газ для населення влада поставила ринок газу всього лиш «на паузу». У січні, за дорученням Президента уряду — «вирішити питання з тарифами» — Кабмін для всіх постачальників обмежив вартість газу на рівні 6,99 грн за куб. м з 1 лютого.
Унаслідок і постачальники, і споживачі тужили-раділи недовго. Вже з 1 квітня перші могли не зважати на сумнозвісні урядові обмеження у 6,99 грн за куб. м, а встановлювати ціну енергоресурсу на власний розсуд та відповідно до своїх апетитів. Адже — ринок!
Другі, себто, споживачі — із завмиранням серця чекали закінчення «паузи», а затим — оголошеної у постанові НКРЕКП дати.
Тим часом газові постачальники, напевно, вирішили даремно не метушитися. Опалювальний сезон закінчився, споживання впало: дочекаємося, мовляв, 25 квітня, тоді вже… жахнемо з усіх калібрів — запустимо річні пропозиції на газ.
Транспортуванням доберемо!
І запустили! Оприлюднили річні ціни, як того й вимагала сумнозвісна постанова НКРЕКП, підписавши черговий вирок українським побутовим споживачам газу.
Але, згадаймо, що саме написав прем’єр Шмигаль у березні після наради в Кабміні щодо річного продукту на газ у своєму Telegram-каналі:
«У другому кварталі цього року постачальники газу мають представити річні продукти…» Ще раз: «у другому кварталі…»!!! Але, погодьтеся, що в червні — а це теж другий квартал, коли спаде і ажіотаж, і сезонний попит на енергоносії, якось спокійніше було б складати ціну, яку запровадили б, скажімо, з нового газового року. Тобто, з 1 жовтня…
Он і експерти про те саме. «Ідея переходу на базовий річний тариф із травня є… дивною і позбавлена ринкової логіки, адже газ дешевшає влітку… тоді постачальники зможуть закупити… ресурс на оптовому ринку… сформувати свою цінову політику. А спрогнозувати, як поведе себе ринок і визначити річну ціну саме в квітні, буде надто ризиковано…», — наполягає координаторка житлово-комунальних і енергетичних програм громадської мережі «Опора» Тетяна Бойко і додає, що сама ідея визнати базовою річну, а не місячну ціну має право на існування. «Але це було би логічніше зробити восени 2021 року…»
Та що б там експерти не казали, а в НКРЕКП не за те премії отримують, тому й вирішила на власний розсуд. Як результат — український споживач за кубометр «ринкового» газу з 1 травня муситиме платити від 7,88 до 13,5 гривні.
Найменшу фіксовану на рік ціну своїм споживачам запропонували: «Евода Трейд» — 7,88 грн за куб. м, «Уманьгаз Збут», «Черкасигаз Збут» — 7,89 грн, «Нафтогаз України» — 7,96 грн, «Волиньелектрозбут» та «ЗакарПАТтя Енергозбут» — 7,98 грн.
Фіксовані річні ціни інших постачальників газу, які обслуговують більшу частину населення України, становлять без однієї копійки 8,00 грн за куб. м. «Вдалий» маркетинговий хід, що межує з шахрайством, коли продавець, у надії, що покупець не додивиться і вважатиме 7,99 за 7,00, не будемо навіть обговорювати!.. Це вже норма.
Ще дев’ятнадцять постачальників газу запропонували своїм клієнтам фіксовані на рік тарифи в розмірі від 8,2 грн за куб. м до 12,9 грн.
Найвищі тарифи на газ — 13,5 грн за куб. м — у споживачів компаній «Херсонська обласна ЕК», «Житомирська обласна ЕК» та «Чернівецька обласна ЕК».
Підсумуємо. «Відкриття ринку газу в Україні стало важливим і потрібним кроком, що за рахунок конкуренції має демонополізувати галузь та дати можливість людям обирати найкращого і найвигіднішого для себе постачальника. Наступним кроком має стати річний продукт на газ, аби люди укладали контракти за фіксованою ціною на цілий рік та могли прогнозувати свої витрати», — сказав прем’єр Шмигаль...
Ми ж дозволимо собі висловити сумніви. Вибачайте, але конкуренцією тут і не пахне. От тільки чому мовчить АМКУ, адже жоден постачальник ціну не знизив! Невже працюють на межі виживання, чи таки домовилися між собою?
Що ж до співгромадян, то їм важливіше не так прогнозувати свої витрати, як бути певними, що комунальні рахунки не перевищуватимуть доходи. А ще було б добре, щоб якась дещиця залишалася на харчування, ліки, освіту, розваги. На все те, що називають повноцінним та пристойним життям.
І останнє: що з того, що, як хвалиться статистика, в третьому кварталі минулого року майже 76 тисяч споживачів природного газу змінили постачальника? А в четвертому кварталі таких споживачів було вже понад 528 тисяч! Що вони вигадали?
Три копійки?
Ой, схоже, не клеїться у нас ринок газу!
І що на нас чекає далі, якщо не навести лад у «ринкових» відносинах, важко навіть загадувати.
P. S. Український уряд очікує, що вже влітку НАК «Нафтогаз» та інші компанії знизять ціни на річний продукт. Про це щойно заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на своїй сторінці у Фейсбуці. Він зазначив, що «Нафтогаз» та інші компанії зацікавлені збільшувати або захищати свою частку на ринку та боротися за споживача. «Саме конкуренція має підштовхнути газопостачальників знизити тарифи», — сказав він. І вкотре вже зазначив, що річний продукт — це «стабільність і можливість дуже чітко розуміти і прогнозувати свої витрати». За його словами, річний продукт — це насамперед ринковий інструмент і європейська практика, яка дозволить захистити споживачів від коливань ціни на газ і одночасно дає змогу зберегти всі переваги відкритого ринку газу.
Нам здається, що слід би декому зняти рожеві окуляри. Швидше за все, ті, хто аж надто підняв ціни, аби зберегти клієнтів, вирівняють їх з «конкурентами». А вже потім постачальники об’єднають свої зусилля у задоволенні потреб населення у якісному та доступному енергоресурсі.
Тішить те, що, згідно з рішенням держрегулятора, річні ціни на газ ще можуть змінюватися, але лише в бік зниження.
Почекаємо. Час розсудить?
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
