До порядку денного позачергового пленарного засідання, скликаного на вимогу 154 народних, було винесено дев’ять питань. Перших два законопроекти, що розглядались у сесійній залі, стосувались реформи прокуратури. Так, у першому читанні було підтримано проект закону «Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо окремих аспектів дії перехідних положень» (№5157). 

Представляючи даний проект Владлен Неклюдов, зокрема, заявив, що документ не має політичних окрас і натяків на інтриги. Його мета – забезпечити ефективну роботу органів прокуратури, а отже, і всіх правоохоронних органів, законодавчо розв'язати низку проблемних питань для завершення реформування органів прокуратури. «Перш за все, для того щоб обіймати посаду прокурора, будь-то в Офісі Генерального прокурора, в обласній чи окружній прокуратурі, обов'язково кожен має пройти атестацію, у тому числі, і ті, хто поновлюється за рішенням суду. Ми маємо вирівняти всіх прокурорів у правах», – зауважив автор законодавчої ініціативи, додавши, що документом також пропонується, щоб кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, які забезпечують проведення атестації прокурорів, діяли постійно.

Ухвалення документу за основу підтримав і профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності. За словами його голови Дениса Монастирського, законопроект сприяє створенню оновленої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка притягатиме до відповідальності прокурорів. «Якщо ми не приймемо цей закон, у вересні місяці прокурори не зможуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. І я думаю, це той негатив, який ми однозначно з вами маємо виправити», – сказав він.

У свою чергу Андрій Осадчук («Голос») нагадав, що причиною ситуації, яка склалась, є турборежим: «19 вересня 2019 року цей зал у режимі максимально рівня турборежиму ухвалював дуже багато законів, і в тому числі проголосували, так звану, велику реформу прокуратури… Ми дореформувалися до того, що нині Генеральна прокуратура, вся система прокуратури, висить на волоску, вона може повністю рухнути. Тому ми вимушені підтримувати цей законопроект, бо ми не є ворогами України, ми не є ворогами українських інституцій і ми хочемо їх зміцнення».

Проте другий законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення добору і підготовки прокурорів» (№5158) не був так схвально оцінений у сесійній залі. Його положеннями, зокрема, виключалися умови до кандидатів на посаду прокурора щодо наявності дворічного стажу у галузі права і надавалась можливість здобуття безпосередньо в прокуратурі необхідного стажу роботи для призначення на посаду прокурора в окружній прокуратурі. Водночас скорочувався термін та вдосконалювалась процедура проходження спеціальної підготовки, запроваджувався інститут стажиста-прокурора.

Народні депутати здебільшого критикували дану законодавчу ініціативу, наголошуючи, що документ може створити низку небезпек. «Цей законопроект створює так звану прокурорську касту. Тобто ви відразу після випуску з академії потрапляєте працювати в прокуратуру і стаєте повноцінним прокурором, який виписує підозри, ухвали про обшуки, про негласні слідчі розшукові дії, тобто "прослушки", "наружки" і т.д. і т.п. Людина, яка два місяці тому сиділа ще студентом, буде вам виписувати підозри. Цього не можна допускати», – наголосила Олександра Устінова («Голос»), додавши, що документ потрібно суттєво доопрацьовувати.

Зрештою, документ не набрав достатньої кількості голосів для підтримки за основу і був спрямований до комітету на повторне перше читання.

Розкритикували народні депутати й урядовий законопроект «Про внесення змін до статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» (№4375), яким пропонувалося розширити можливості використання електричних шокерів, тейзерів для Національної поліції. 
«Цей закон потрібен не для поліцейських. Цей закон потрібен для всіх громадян України, тому що сьогодні, на жаль, через недосконалість законодавства ми не можемо використовувати електрошокери в повній мірі для того, щоби зупиняти тих осіб, які наносять шкоду суспільству», – заявив заступника міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, зауваживши, що поліція просить дозволу використовувати електрошокер під час затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти, при затриманні та особи, яка вчинила адміністративне правопорушення і чинить при цьому фізичну протидію поліцейським.

Комітет з питань правоохоронної діяльності, висловивши до документу низку зауважень, рекомендував повернути його суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Утім, народні депутати відхилили законопроект.

У першому читанні Верховна Рада підтримала (241 «за») проект закону «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів щодо вдосконалення системи оскарження публічних закупівель» (№5309). Даний документ, за словами Роксолани Підласої, підсилює Антимонопольний комітет і дозволяє йому сконцентруватися на своєму основному завданні – демонополізації та боротьбі з порушеннями конкуренційного законодавства. 
Розглянувши два альтернативні законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму» (№№4162, 4162-1), народні депутати за основу підтримали основний проект № 4162. Фактично, після внесення запропонованих змін, закон про туризм буде викладено у новій редакції. Відтак, буде запроваджено єдиний туристичний реєстр, оновлено систему фінансового забезпечення туроператорів, категоризація готелів приводитиметься до світових практик тощо.

Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила також проекти законів: «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконаних постанов» (№5058), – 305 «за» та «Про внесення змін Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб'єктів надання готельних послуг» (№2673) – 256 «за».

Дістав підтримку за основу й проект закону «Про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України» та Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» щодо підтримки літакобудівної галузі" щодо продовження надання українським авіакомпаніям перехідного періоду для переходу на використання літаків вітчизняного виробництва» (№5301).

Мета законопроекту, за словами члена Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Андрія Мотовиловця, – підтримати літакобудівну галузь у частині продовження надання українським авіакомпаніям перехідного періоду (до 1 січня 2025 року) для переходу на використання літаків вітчизняного виробництва.

Насамкінець у другому читанні та в цілому (270 «за») Верховна Рада підтримала проект закону «Про внесення доповнень до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення окремих аспектів декларування)» (№5173).
Під час засідання із заявами також виступили Павло Бакунець («Довіра») та Данило Гетманцев («СН») в оточенні колег.

П.Бакунець, зокрема, привернув увагу до реверсної дотації. «Це добра ідея: забирати кошти у багатих громад і віддавати кошти новоствореним біднішим громадам для того, аби вони мали можливість розвиватися. Однак є "але"», – сказав депутат, зауваживши, що нині розрахунок коштів цієї реверсної дотації відбувається за показниками 2019 року – року. А тоді наповнювалися місцеві бюджети, зростала економіка, не було пандемії тощо. Тож звертаюсь до Прем'єр-міністра народний депутат закликав його відновити справедливість у децентралізації.

Данило Гетманцев у своєму виступі засудив марш на честь СС «Галичина» та обурився бездіяльністю київської влади. «Моя сім'я пережила окупацію в Києві, і мої родичі бачили, як з нашого будинку виводили людей до Бабиного Яру, які вже не поверталися звідти. А через 76 років у центрі мого рідного міста, міста-героя, міста, яке пережило Бабин Яр, влаштовують марш на підтримку однієї з дивізій СС», – заявив парламентарій додавши: «Ми обурені мовчанням київської міської влади, яка чомусь не засудила цю акцію і дала можливість її проводити».

Водночас на прохання Д.Гетманцева, Верховна Рада хвилиною мовчання вшанувала пам'ять жертв нацизму.