Віктор Стасюк (на знімку) із сусіднього села Головин, який у ті роки працював спортінструктором на підприємстві і безпосередньо був причетний до створення стадіону у Базальтовому, згадує:
— Цей стадіон створювався фактично методом толоки. Підключались навіть старшокласники, які допомагали виготовляти блоки, а потім разом з дорослими робили кладку стін... Одне слово, у 1991-му стадіон урочисто відкрили.
Згодом Віктор Стасюк зайнявся підприємництвом і через велику зайнятість якийсь час не навідувався в сусіднє село Базальтове тоді Костопільського, а нині Рівненського району.
— Гнітюче враження справив на мене вигляд стадіону та його спортивних споруд, коли я там побував торік. Роки і байдужість зробили свою справу: всередині приміщення були занедбані, шибки вибиті, дверей не було, футбольне поле поросло травою, бур’янами... Без щитів стояв баскетбольний майданчик, занепав і гімнастичний, тренажери були поламані, — розповідає Віктор Олександрович, який у молоді літа займався багатьма видами спорту, підтримує себе у хорошій фізичній формі і нині, бо за фахом він — учитель фізкультури, закінчив Луцький педінститут.
Тоді, зізнався Віктор Стасюк, вирішив до 30-річчя Незалежності «омолодити» стадіон та споруди на ньому. Як людина підприємлива, підрахував, що на це потрібна кругленька копієчка, що витрати можна в рази зменшити, якщо не наймати будівельників, а самим докласти рук. Порадився з місцевими мешканцями, підприємцями і отримав від них «добро», відтак поступово стадіон змінювався на краще. А місцеві мешканці теж не стояли осторонь, допомагали чим тільки могли.
— Хто фарби купить, хтось допоміг спортивний інвентар придбати, хтось зварив металеві тренажери і гойдалки для малечі (і про це подбали. — Авт.), хтось допоміг дошками для облаштування трибун. Долучився й Івано-Долинський спецкар’єр, який допоміг з ремонтом приміщень, закупив лінолеум, вставив двері, провів освітлення, — перераховує Віктор Олександрович, який і сам добряче попрацював на об’єкті: склив вікна, білив стіни тощо.
Він дуже вдячний мешканцям Базальтового, підприємцям Андрію Кравчуку, Володимиру Мельнику, головинському сільському голові Олександру Бачуку та його заступнику Сергію Ковалю, директору Івано-Долинського спецкар’єру Галині Довжаниці за те, що підтримували у цій важливій справі. Хоча Віктор Стасюк мріє про капітальний ремонт стадіону.
Нині в Базальтовому стадіон, що розташований у центрі села, — улюблене місце місцевих мешканців. Сюди привозять мами малюків на гойдалки, спортсмени та учні місцевої школи займаються тут фізкультурою та спортом. Для цього є велике та міні- футбольні поля, баскетбольний і волейбольний, гімнастичний майданчики, заасфальтована бігова доріжка тощо. Тобто молодь і діти з користю для здоров’я проводять свій вільний час.
— Щонеділі тут відбуваються футбольні товариські зустрічі, а нині триває футбольний турнір серед учнів 7—11 класів навчальних закладів Головинської територіальної громади. За перемогу борються п’ять шкільних команд. За спонсора змагань — Головинська сільська рада, — розповідає Віктор Стасюк. — Та й до 30-річчя Незалежності на оновленому стадіоні заплановано провести низку змагань.
