Для цього ще наприкінці минулого року в парламенті зареєстровано проект змін до деяких законів щодо внесення відомостей про зареєстроване місце проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (№ 4564).

За словами одного з ініціаторів цих змін, заступника голови депутатської фракції «Слуга народу», першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Максима Ткаченка, із 2016 року реєстрацію місця проживання передали до повноважень місцевої влади — сільських, селищних або міських рад. Ці повноваження поширюються виключно на підпорядковані території. Якщо людині з луганською чи донецькою реєстрацією потрібно змінити фото у паспорті, зробити у ньому певні позначки або ж вперше отримати паспорт і зареєструвати місцем проживання Луганськ чи Донецьк, жодна місцева рада на підконтрольній території не зможе цього зробити. Особливо гостро стоїть проблема для молоді, яка вперше отримує український паспорт, бо в ньому взагалі немає позначки про реєстрацію місця проживання.

У Законі «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» чітко прописано, що відсутність реєстрації не може бути підставою для обмеження прав та свобод людини, зауважує народний депутат. Але на практиці, каже він, усе складається інакше. Люди практично не можуть звернутися до лікаря за безплатною допомогою, мають проблеми з оформленням кредитів, банківських карт. Важко отримати довідки від державних установ, а до абітурієнтів виникають питання під час вступу до вишу. Луганчанам та донеччанам з непідконтрольної частини Донбасу, а також мешканцям Криму так чи інакше доводиться стикатися з усіма цими проблемами, зауважує М. Ткаченко, а відтак закликає колег якомога швидше врегулювати питання на законодавчому рівні. Він закликає не створювати додаткових проблем людям, які лишилися за лінією розмежування, а навпаки підтримувати їх і дати можливість користуватися українськими паспортами з реєстрацією у Луганську чи Донецьку та змогу здобувати освіту та отримувати будь-які адміністративні послуги на підконтрольній території.

Для цього на законодавчому рівні пропонується закріпити норму про те, що мешканці непідконтрольної частини Донбасу та Криму можуть звернутися до будь-якого відділення Державної міграційної служби України й отримати документи, що посвідчують особу, або вклеїти фотокартку в паспорт. Важливо, що можна буде також поставити позначку в паспорті про реєстрацію за адресою фактичного проживання — у Луганську, Донецьку, Сімферополі. Водночас, законотворці хочуть скасувати довідку про підтвердження місця перебування для переселенців та людей, що залишилися по той бік лінії розмежування.

Для того, щоб переконатися, що людина дійсно живе на окупованих територіях за тою адресою, яку вона хоче вказати у реєстрації, Державна міграційна служба зможе використовувати інформацію з Державного реєстру виборців, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо йдеться про отримання першого паспорту, реєстрація за місцем проживання на окупованих територіях вказується на основі підтвердженого права власності батьків на нерухомість або ж на основі реєстрації батьків, вказаної в їхніх паспортах.

Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій вже рекомендував Верховній Раді ухвалити цей законопроект у першому читанні, каже М. Ткаченко. За його словами, парламентарії розуміють складність ситуації, в якій опинилися люди на окупованих територіях, і готові зробити все, аби полегшити їхнє становище та надати можливість почувати себе частиною великої української сім’ї.

Вл. інф.