Підписання угоди про створення регіонального інноваційно-космічного кластера «Полісся».

Фото з сайту кластера.

Житомирщина є батьківщиною основоположника практичної космонавтики Сергія Павловича Корольова. В роки незалежності область стала на шлях трансформації в інноваційний та високотехнологічний регіон, покликаний утверджувати імідж України як космічної держави. Нині Житомирщина може похвалитися єдиними в Україні Національним музеєм космонавтики імені С. П. Корольова, приватною астрономічною обсерваторією в місті Андрушівці, регіональним інноваційно-космічним кластером «Полісся» та Центром космічних технологій з унікальною університетською станцією дистанційного зондування Землі.

Фото автора.

Про ідею створення кластера та його практичне застосування, про роботу Центру космічних технологій та про перспективи розвитку космічної галузі на Житомирщині спеціально для читачів «Голосу України» веду мову з ректором Поліського національного університету, доктором економічних наук, професором Олегом Скиданом (на знімку).

— Олегу Васильовичу, коли йшла до вас в університет, увагу привернув банер регіонального інноваційно-космічного кластера «Полісся». Яка історія створення об’єднання?

— Якщо ми з вами говоримо про космічну тематику, то в січні цього року в рамках діяльності регіонального інноваційного космічного кластера «Полісся» мене обрали його президентом. Згідно з положенням, щороку відбуваються перевибори. До цього очолювала об’єднання директорка Національного музею космонавтики, доктор філософських наук Ірина Дячук. Міняємося раз на рік, щоби всі дванадцять учасників могли повноцінно представляти свої інтереси. Таким чином, на сьогоднішній день я координую роботу нашого регіонального космічного кластера.

Взагалі кластер — це добровільне об’єднання підприємств, установ, організацій з метою реалізації спільних цілей та проектів. Минулого року 12 січня, якраз на день народження Сергія Корольова, дванадцять учасників об’єдналися і підписали відповідну угоду. Назвемо всіх засновників: Житомирська обласна державна адміністрація, Житомирська обласна рада, Житомирська міська рада, Державне космічне агентство України, Національний центр управління та випробувань космічних засобів, Національний музей космонавтики імені С. П. Корольова, Поліський національний університет, Житомирській військовий інститут імені С. П. Корольова, Андрушівська астрономічна обсерваторія, ТОВ «ЕСРАЙ Україна», Центр робототехніки та мейкерства «Robot.ON», Загальноосвітня школа № 8 м. Житомира. Ми почали працювати і координувати свою діяльність у цілях розвитку сегмента використання космічних та інформаційних систем і технологій для державного управління, вирішення питань національної безпеки, регіонального розвитку.

— Чому постало питання створення такого кластера?

— На сьогоднішній день у Житомирщини достатньо велика перспектива і є історичні передумови щодо можливостей реалізації таких проектів. Наприклад, військовий інститут багато років готує кадри для космічної галузі України в області отримання та обробки інформації, але він концентрує свою увагу переважно на цілях воєнної безпеки. Ми ж сьогодні, відповідаючи за сегмент екологічної безпеки, продовольчої і, певною мірою, інформаційної та економічної, взяли на себе місію доповнювати дану роботу. Таким чином, на Житомирщині склалося унікальне середовище для вирішення проблем національної безпеки в окремих сегментах і коштом спеціалізації кожного учасника кластера на тій чи іншій проблематиці. Саме в рамках кластера є можливість об’єднання цих зусиль, координації більшої діяльності, створення і представлення кожним учасником своєї позиції, свого бачення і перспектив не окремо, а в складі такої великої команди.

— Як відбуваються обмін думками та впровадження ідей у рамках роботи кластера?

—  Угодою передбачено, що мінімум двічі на рік проходять збори всіх учасників. Зокрема, кілька місяців тому на базі Державного космічного агентства відбулося чергове засідання. Це якщо загалом, а якщо в індивідуальному порядку, то в нас постійне спілкування в рамках реалізації локальних проектів. Наприклад, наприкінці березня була робоча зустріч з Національним музеєм космонавтики в рамках підготовки до святкування Дня космонавтики і 
60-річчя польоту людини в Космос. В перших числах квітня відбулися предметні зустрічі з представниками Національного центру управління випробувань космічних засобів, з керівниками Головного управління ДСНС України в Житомирській області тощо.

— Як працює кластер на території університету? Ви створили окремий факультет?

Наземна станція приймання інформації НСПІ-8,2.

Фото з сайту кластера.

— Намагаємося реалізувати концепцію «вклинення» в роботу кожного факультету. В цьому році активізувалась увага до космічної тематики в Україні: Президент поставив завдання щодо запуску вітчизняного супутника, є вже певні домовленості, проводиться відповідна робота, щоби в грудні нинішнього року його запустити. Запуск супутника — це одна проблема. Виникає інше питання: «Для чого?» Тобто постає необхідність розвитку наземного сегмента, а саме станцій прийому інформації, і, основне, тематичної обробки даної інформації та її використання для розвитку окремих сфер економічної діяльності. Ми говоримо про те, що космічна зйомка може використовуватися для управління і сприяння розвитку в аграрному секторі: моніторингу стану посівів, водних об’єктів, лісових ресурсів, їх незаконних вирубок, лісових пожеж, зон ураження шкідниками, екологічної ситуації та надрокористування. Тобто сьогодні дуже важливо, щоб супутник був і не просто літав на орбіті, а щоби він приносив конкретний економічний ефект. Саме зараз над цим працюємо — розвиваємо свою наземну станцію і впроваджуємо освітні програми «Космічний моніторинг Землі» та «Інженерні й космічні технології захисту навколишнього середовища». Програми запроваджуємо цього року, щоб готувати фахівців у даних сферах, які будуть знати, що робити з отриманими знімками, як їх обробляти, інтерпретувати, використовувати результати зйомки для конкретних сфер економічної діяльності.

— Ви проводитимете цього року перший набір за новими освітніми програмами?

— Так, минулого року ми озвучили плани про нові програми, але це було в процесі вступної кампанії. Цього року сподіваємося набрати перших слухачів і почнемо їх готувати саме як майбутніх фахівців з тематичної обробки даних космічного моніторингу Землі.

— Для того щоб проводити успішну науково-навчальну роботу, потрібна відповідна матеріально-технічна база. Що має університет на сьогоднішній день?

— На даному етапі маємо унікальну технічну базу — станцію дистанційного зондування Землі, антенний комплекс, який пройшов модернізацію і вже функціонує. Він проводить сеанси зв’язку і приймає знімки поки що з відкритих космічних апаратів — це, як правило, метеорологічні супутники. Але в перспективі розраховуємо на отримання вже на платній основі, а якщо буде вітчизняний супутник — безплатних та якісніших знімків високої просторової розрізненості з тим, щоби виконувати більш точкові й важливіші завдання.

— Саме в цьому полягатиме практична робота ваших наукових співробітників і майбутніх студентів?

— Так, звичайно. Це можливість якраз освітнього процесу, наукової роботи, досліджень та вирішення практичних завдань майже для всіх спеціальностей. Наприклад, для аграрного спрямування — те, що стосується аграрного сектору, для екологів — це свій сегмент, пов’язаний з екологічною проблематикою, а для фахівців у галузі публічного управління і права — це своя складова. Якщо ж подивитися уважно, то практично дві третини наших спеціальностей можуть використовувати та мати унікальну спеціалізацію, яка пов’язана з космічними та інформаційними системами і технологіями.

— Які вже маєте результати роботи кластера?

— Ми проводили різноманітні заходи, функціонують сайт кластера, низка проектів і досліджень уже описані та оприлюднені їхні результати. Це напрацювання, які стосуються оцінки рівня продовольчої безпеки в умовах запровадження ринку землі, управління лісовими пожежами, тобто ряд таких проектів, які ми вже реалізовуємо.

— Стосовно лісових пожеж минулого року — ви співпрацювали з лісгоспами Житомирщини з цього питання?

— Торік тільки розпочинали роботу щодо модернізації нашої станції. Наразі певною мірою вже автоматизовані певні процеси щодо отримання інформації з супутників про теплові аномалії. Сьогодні стоїть питання: як оперативно цю інформацію передавати всім користувачам? А це — служби ДСНС, об’єднані територіальні громади і відповідні лісогосподарські підприємства. Зараз така інформація отримується оперативно, але її одразу потрібно так само оперативно (протягом хвилин) передати далі для перевірки. Умовно кажучи, є сигнал, що в певному квадраті супутник виявив теплову аномалію. Ця інформація передається в лісгосп чи в об’єднану територіальну громаду, щоби вони могли швидко перевірити можливість займання. Тому саме зараз ми відпрацьовуємо таку систему. Минулого року спільно з представниками всіх зацікавлених служб розробили дорожню карту імплементації інтегрованої системи управління лісовими пожежами і направили її на обласну державну адміністрацію. Тобто постає необхідність створення відповідної установи, фахівці якої на базі станції університету цілодобово будуть моніторити наш регіон на предмет теплових аномалій, в оперативному порядку повідомлятимуть про них і координуватимуть процес їх ліквідації. Тут стоїть питання попередження лісових пожеж, адже їх ліквідація, як правило, дуже складна. Якщо їх вчасно виявити, то зберігаємо і час, і лісові масиви, і здоров’я людей, і гроші.

— Нова служба передбачає створення нових робочих місць? І хто фінансуватиме її роботу?

— Ми бачимо це як створення комунального підприємства. Спочатку думали про Центр охорони і захисту лісів, але це може бути організація з ширшими повноваженнями, які стосуватимуться не тільки сфери діяльності управління лісовими пожежами, а й питаннь водних об’єктів та екологічної ситуації. На мою думку, така комунальна установа з відповідним матеріальним забезпеченням була б дуже ефективною. Це буде підприємство, в якому працюватиме до десяти осіб. Враховуючи втрати від торішніх лісових пожеж, які обчислювалися мільярдами гривень, вкладення  2—3 мільйонів на рік на роботу підприємства доцільне, тим паче в умовах функціонування вже готової станції. Додам, що подібної до нашої станції немає в жодному іншому регіоні, крім тієї, що діє в складі Державного космічного агентства. Однак та виконує свої завдання, тому не використати таку можливість було б просто неправильно.

— Ми заговорили про унікальність станції Поліського національного університету. В чому відрізняються функції її роботи  і станції в Державному космічному агентстві?

— Спектр завдань станції в Державному космічному агентстві широкий, важливе місце посідають питання воєнної безпеки та оборони. Але питання моніторингу всіх лісових масивів, сільськогосподарських угідь з метою виявлення і прогнозування урожайності посівів і, відповідно, продовольчої безпеки держави — цим займаються недостатньо. Адже ці дослідження потребують напрацювання відповідних методик і кваліфікованих фахівців, які є спеціалістами не тільки з прийому інформації, а й фахівцями в екології, агрономії. Все це потребує значної роботи, спектр і перспектива якої дуже великі.

— Ви плануєте працювати на теренах всієї України?

— Ми обговорили, що це регіональний кластер — саме «Полісся». Наша діяльність розповсюджуватиметься в декілька етапів: спочатку Житомирська область, далі — Полісся України, де є схожі кліматичні умови та особливості екологічної ситуації, специфіка розвитку економічного сектору з домінуванням аграрного сектору і лісового господарства. Спираючись на наш досвід, аналогічні кластери створюються в інших регіонах України. Кожен -з урахуванням своєї специфіки, бо охопити всю державу одним кластером складно. Ми концентруємося поки що на території Полісся України, напрацьовуємо власні методики на базі області з їх подальшим розвитком.

— Поговоримо про партнерів, одним з яких є ЗОШ № 8 міста Житомира. Чому було обрано саме її?

— ЗОШ № 8 як учасник увійшла в склад кластера, тому що на базі навчального закладу функціонує астрономічна обсерваторія.

В школі було відповідне приміщення, міська рада свого часу закупила телескоп, і створили тематичний гурток. Також фахівці університету змонтували школярам антену на 137 Гц, яка приймає просторові знімки з деяких космічних апаратів. Тому учні можуть не тільки спостерігати за зірками, а й приймати інформацію з космосу. Таким чином ми стимулюємо інтерес школярів до тематики астрономії і космосу.

В планах розвитку кластера планується заснувати Музей історії астрономії і космосу на базі нашого університету та створити загальну мережу туристичних об’єктів космічної тематики в місті Житомирі. Наразі ведеться відповідна робота. Також розробили концепцію створення еколого-рекреаційного комплексу на території Поліського національного університету (площею майже 12 га) з космічною тематикою в дизайні комплексу та розташуванням на його території Центру космічних технологій, центру туристичної інформації та науково-освітнього центру екології та туризму.

— Реалізація будь-якої ідеї потребує коштів. Де ви їх берете?

— Поки що формували матеріальну базу і створювали наш Центр коштом спеціального фонду університету. Державне космічне агентство нам передало певне обладнання. На його модернізацію ми витратили майже три мільйони гривень зі спеціального фонду університету. Нині подали низку проектів на конкурси, бо для подальшого успішного розвитку власних ресурсів уже недостатньо. Оскільки працюємо не тільки в інтересах освітньої галузі, а й ініціюємо практичні проекти і готові їх реалізовувати, то потребуємо додаткових коштів для успішної роботи та результату.

Довідково

Поліський національний університет — заклад вищої освіти, в якому створено наземний інформаційний комплекс (НІК), призначений для приймання та оброблення інформації (даних) дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) із закордонних та перспективних вітчизняних космічних апаратів у метровому, дециметровому і сантиметровому діапазонах електромагнітного спектра. Наземна станція приймання інформації НСПІ-8,2, створена на базі Поліського національного університету, є першою українською станцією приймання даних в Х-радіодіапазоні, яка включена до переліку аналогічних станцій у світі.