Що не день, то нова ініціатива. І хоча через коронакризу кількість робочих місць скорочується, і, як наслідок, число безробітних і малозабезпечених зростає, чуємо нові прогнози. Коли б ще хто пояснив: чому обіцянки про несуттєве підвищення зарплат та пенсій, як правило, відкладаються на далеку перспективу, а зростання цін та тарифів у рази якщо не завтра, то неодмінно вже сьогодні... Утім, кому нині легко!

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на своїй сторінці в соцмережах недавно повідомив, що «...позитивний сценарій зростання економіки свідчить про те, що до кінця року середня зарплата може досягти 14 500 грн...» Прем’єр, зокрема, зазначив, що в березні цього року реальна зарплата співвітчизників зросла на 9,5% порівняно з березнем 2020 року і становила 13 600.

Що більше порадувало: «позитивний сценарій зростання економіки» чи — наслідок — «передбачуване зростання середньої зарплати до кінця року», прем’єр не сказав. Вважатимемо, що і перше, і друге! Уявляєте, що зможуть собі дозволити українці з такими фантастичними доходами!

Тим часом у Мінцифри перейнялися прожитковим мінімумом співгромадян! Нагадаємо, цей показник є базовим стандартом, на підставі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти. Іншими словами, це такий собі абстрактний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, достатній для забезпечення нібито нормального функціонування організму людини, а також задоволення основних соціальних і культурних потреб.

Так от. Міністерство пропонує розширити цей список і доповнити його вартістю мобільного зв’язку та послуг Інтернету, що дасть змогу українцям не тільки оперативно викликати швидку допомогу або поліцію, вчитися онлайн, працювати дистанційно, планувати відпочинок і купувати квитки, а й — увага! — скаржитися на корупціонерів, звертатися до влади, не втратити паспорт громадянина України, інші документи, користуючись електронними додатками.

І насамкінець. Коронакриза та локдаун позначилися чи не на усіх професійних сферах в Україні. Про це свідчить опитування аналітиків grc.ua щодо того, як карантин навесні цього року вплинув на роботу співробітників українських компаній.

Опитувані скаржаться на зменшення прибутку, зміни у соціальному пакеті, звільнення або скорочення робочих годин.

Але є і позитивні зрушення. Серед змін на краще багато респондентів назвали гнучкий графік роботи, можливість більше часу проводити з рідними та не витрачати час на дорогу.

А ще внаслідок опитувань стало відомо, що більшість українців не бажають виходити на роботу до офісів, а мають намір і надалі працювати віддалено. Дехто готовий написати заяву на звільнення, якщо керівники наполягатимуть на поверненні до звичного формату. Про це повідомляє HR Ліга і додає, що більшості українців такий метод і віддалене місце роботи надто сподобалися: щотретій працівник не готовий повертатися до офісу.

Опитали тисячу осіб, які через епідемію перейшли на віддалену роботу. Майже половина працівників — 49 відсотків — мають намір працювати за гібридною схемою, тобто частину часу проводити в офісі, а решту — вдома.

Водночас 26 відсотків працівників абсолютно не мають наміру виходити на своє робоче місце в офіс, а от чверть опитуваних не бажають залишатися вдома і просто марять поверненням на звичні робочі місця.

Хоч що кажіть, а жінки, мабуть, мають рацію, коли стверджують, що хатня робота — найневдячніша: скільки її не роби, всю не переробиш і як не старайся — ніхто з домашніх її не помічає і не цінує.

Підсумовував Віктор БОНДАР.