«Все життя я був чесним, відданим народу, ніколи не мав у думці особисту користь. І таким іду на смерть. Вірю, що наше діло справедливе, і перемога буде наша...». Передсмертні листи та записки періоду Другої світової війни — це сповідь перед рідними про чесне, віддане народу життя, і віра в те, що історія не замовчить правди та перемога за нами. Ціна цієї перемоги — це щонайменше 50 мільйонів загиблих на полях бою, у концтаборах, на примусових роботах, навічно скалічені людські долі, зруйновані міста. Це не просто цифри. Не суха статистика. Це історія практично кожної сім’ї. Наші діди та прадіди боролися за те, щоб ніколи й ніхто не посягав на волю та незалежність народу, а тепер — це наше завдання.
Уже восьмий рік ми разом із усім світом відзначаємо День пам’яті та примирення під ворожі постріли. Низький уклін і слава визволителям, які щодня, щохвилини, щосекунди зі зброєю в руках захищають наші Свободу, Незалежність і Гідність. Сподіваюсь, що незабаром ми станемо свідками ще однієї Перемоги — Українського Народу над ворогом. Впевнений, що кожен українець бажає, щоб чорна тінь війни більше не затьмарювала мирне сьогодення.
Пам’ятаймо й перемагаймо!
