. Акції українських компаній потягла донизу політична криза — унісон і дисонанс.
.Україна потрапила в четвірку лідерів країн за обсягами ІТ-технологій — вибуховий прогрес.
.Миколаївський морський торговельний порт у листопаді побив історичний рекорд з переробки вантажів — респект старому!
Ринки чекають ясності
Український ринок акцій відбивав негативні очікування гравців, а через них — інвесторів. Якщо індекси української біржі та Першої фондової торговельної системи, що називається, «просідали» на лічені відсоткові пункти, фіксуючись різноспрямовано, то індекси на фондових біржах Варшави і Лондона, що називається, обвалювалися в унісон з оцінками подій у Києві провідних європейських політиків. Найприкріше, що «падала капіталізація» потужних агрохолдингів, які цього року по суті врятували економіку від суттєвого падіння, а бюджет — від провального дефіциту. За 11 місяців у сільгосппідприємствах виробництво зросло на 18,4 відсотка, а валове виробництво у листопаді — на 42,2 відсотка проти листопада минулого року.
Так само чергова демонстрація сили з боку влади в ніч на вівторок смикнула за нерв валютний ринок. На ранок середи курс американського долара на продаж на міжбанківському ринку стрибнув одразу до 8,29 гривні, тобто на орбіту 2009 року.
Якщо все разом підсумувати, зваживши на економічні ризики, які стоять сьогодні перед європейськими країнами (сповільнення економічного зростання, борги, невизначеність з політикою монетарного пом’якшення Федеральної резервної системи США тощо) можна дійти маловтішних висновків.
По-перше, попри те, що реакція фондових ринків відбиває скороминуще загострення політичної боротьби в країні, негативний тренд не зміниться, доки інвестори не побачать, за рахунок яких коштів уряд погашатиме боргові зобов’язання і протистоятиме рецесії у промисловості. Через це, я вважаю, Прем’єр-міністр Микола Азаров цілком слушно озвучив цього тижня чергову суму компенсації за гіпотетично можливі втрати.
По-друге, затягування з миром опонуючих одне одному сторін, яке відбувається в унісон з погіршенням платіжного балансу, посилюватиме девальваційні очікування на валютному ринку, негативно позначатиметься на інвестиційному кліматі країни, провокуючи відтік капіталу.
По-третє, кожен день протистояння посилює вербальний дисонанс між заявами уряду щодо можливого впливу столичного Євромайдану на бюджетний процес і реаліями. Адже цілком очевидно, що такого впливу немає, а відтак переглядати графік соціальних виплат не треба.
Школи чекають Інтернету
Найбільш промовисто про динаміку інтеграції на Захід говорить сьогодні ІТ-бізнес. На переконання експертів, приміром, за обсягом експорту програмної продукції (близько 1,8 мільярда доларів США!) Україна поступається лише Індії, Китаю та Росії. І це — поки що. За офіційними даними, які розділяє і Mіcrosoft, до 2015 року експорт вітчизняних ІТ-товарів, послуг та технологій має сягнути 8 мільярдів доларів США. Результатів досягнуто завдяки якості комп’ютерної освіти, але не тільки. Неабиякий поштовх у розвитку цього ринку надали податкові пільги — зниження ставки на прибуток до 5 відсотків і звільнення від сплати ПДВ послуг з інформатизації. Що воно було того варте, свідчить близько двох мільярдів доларів США прямих іноземних інвестицій, які залучив нинішнього року цей ринок. Поза тим левова частка інвестицій вкладалася у закупівлю кишенькових планшетів та смартфонів, тоді як далеко не кожна школа має доступ до якісного Інтернету. Отже, як на мене, за першим інвестиційним вибухом може через рік-другий пролунати і другий.
Старий порт установив рекорд
Історики пам’ятають, що один із найбільших морських портів країни — Миколаївський торговельний — ще до Першої світової війни (1914 року) посідав третю сходинку за обсягами експорту в Російській імперії (після Санкт-Петербурга та Одеси). І тепер, як і тоді, в структурі товарообігу порту головна стаття — зерно: у листопаді його обсяг сягнув 608 тисяч тонн, більш ніж удвічі за металопрокат. Але це вже деталі. Головне, саме цього місяця Миколаївський морський порт показав свою силу: переробив 1 мільйон 256 тисяч тонн вантажів, встановивши рекорд за всі 200 років свого існування. Це тим більш приємно, що порт бюджетоутворююче підприємство зі статусом стратегічного і торговельно-транспортним потенціалом переробки в 15 мільйонів тонн вантажів на рік.
Важливо, що Миколаївський морпорт б’є рекорди з товарообігу в момент пошуку інвесторів для своєї технічної модернізації. Уже підготовлено два інвестиційні проекти — зі створення морського термінала в Очакові та з реконструкції 8-го причалу. Мета — диверсифікувати і покращити логістику вантажів у напрямку Південно-Східної Азії та Китаю, додати портам Бузько-Дніпровського басейну комерційної привабливості.
І ще. Успіх морпорту надає додаткову нагоду згадати про ще один історичний рекорд. За підрахунками експертів, цього року аграрії намолотили вже 63 мільйони тонн зернових — таких результатів ще не мали.
Експертна оцінка
Валерій Омельченко, голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та інформаційних технологій:
«Зміни у Податковий кодекс, які ми пропонуємо в новому законопроекті, дадуть змогу створити привабливий бізнес-клімат у сфері ІТ та високих технологій. І тоді українські розробки і стартапи стануть цікаві і для внутрішніх інвесторів, і для іноземних компаній».
