Козацьке кладовище з’явилося поблизу мікрорайону Шкодова гора в XVIII столітті. Після ліквідації Запорозької Січі Катериною II в 1775 році сюди переселилися тисячі козаків. Кам’яні хрести добре збереглися, хоча сама територія занедбана.
«Унікальність цього цвинтаря в тому, що його врятував технічний прогрес. Хто кладовища знищує? Звичайні люди. Наприклад, дідусь помер, бабуся за пляшку горілки домовилася, щоб на місці старого поховання поховали дідуся. Цвинтар Сотниківської Січі врятувало те, що на Шкодовій горі було збудовано нафтопереробний завод. У 50-х роках було ухвалено рішення частину місцевих жителів відселити. На кладовищі немає сучасних поховань. Найпізніші могили датовано 1963 роком. Найстаріша могила — дитина Іоанн, 1791 рік», — пояснив одеський науковець-дослідник Владислав Масленко.
Боротьба за статус історичної пам’ятки для цвинтаря велася з 2016 року, і лише наприкінці квітня 2021-го в Мінкульті прийняли рішення внести об’єкт до Держреєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини.
