Представники фракції «Опозиційна платформа — За життя», депутатських груп «За майбутнє» та «Довіра», а також позафракційні народні депутати зареєстрували у Верховній Раді проект змін до закону про ринок електричної енергії для того, щоб посилити в цій сфері захист вразливих споживачів (№ 5407).

Автори законодавчої ініціативи наголошують, що бідність — чи не найголовніша проблема для нашої держави та її громадян. У своїх аргументах парламентарії спираються на дані, які засвідчують, що в Україні за межею бідності перебувають майже 19 мільйонів осіб. «За розрахунками Національної академії наук України, у 2020 році рівень бідності українців різко зріс, досягнувши показників 2015 року, — наголошується в пояснювальній записці, яка супроводжує проект закону про внесення змін. — Водночас зростання бідності, зазначають науковці, відбулося б незалежно від пандемії та карантину. Для більшості українців, які живуть на одну зарплату, 2020 рік пройшов під знаком зменшення доходів. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Так, у доларовому еквіваленті середня зарплата українців із січня по листопад зменшилася на сім відсотків. Знизилась і реальна платоспроможність пенсій. Причина того — девальвація гривні на 9,5 відсотка».

Законотворці зауважують, що торік в населення поменшало не лише грошей, а й роботи. І стверджують, що нині, згідно зі статистикою, не працює кожен десятий працездатний громадянин. А ціни на споживчому ринку тим часом, за даними Держстату, продовжують зростати. У тому числі, й тарифи на житлово-комунальні послуги, зокрема на електроенергію. У грудні минулого року уряд прийняв рішення, згідно з яким із січня 2021-го фіксовані ціни на електричну енергію для побутових споживачів встановлено на рівні 1,68 гривні за одну кіловат-годину, нагадують парламентарії. Отже, Кабмін скасував пільгові тарифи на електроенергію для певних категорій громадян і тепер вони сплачують за своїми платіжками майже вдвічі більше.

Відтак народні депутати пропонують на законодавчому рівні уточнити категорії вразливих споживачів. Так, пропонується вважати такими населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій незалежно від обсягів споживання електроенергії; населення (у тому числі яке проживає в житлових будинках, обладнаних кухонними електроплитами) (у тому числі в сільській місцевості), що споживає до 100 кВт·год електроенергії на місяць (включно); населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), що споживає до 3000 кВт·год електроенергії на місяць (включно); населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), що споживає до 3000 кВт·год електроенергії на місяць (включно); багатодітні, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу незалежно від обсягів споживання електроенергії; гуртожитки (які підпадають під визначення «населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку»).

Пропонується також тимчасово, з дня набрання чинності законом про внесення відповідних змін та до прийняття Кабінетом Міністрів порядку захисту вразливих споживачів, встановити такий обсяг адресної допомоги для окремих категорій вразливих споживачів: у розмірі 30 відсотків від рівня діючого тарифу для тих, хто проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій; у розмірі 46 відсотків — для решти громадян із наведеного вище переліку. Передбачається, що Кабінет Міністрів не зможе звузити зміст та обсяг встановленої адресної допомоги.

Законопроект зареєстровано в парламенті у квітні цього року. Нині народні депутати звернулися до населення із закликом підтримати таку законодавчу ініціативу. «Влада мусить почути голос народу», — йдеться у повідомленнях, розміщених у соціальних мережах на підтримку законопроекту.

Вл. інф.