Звучить дуже несподівано. Бо всяка господиня у селі завжди знала: не дай Боже, щоб на город потрапив хрін. Адже це така рослина, що за рік-другий заселить ділянку, і позбутись його ніяк. Природа наділила його такою силою до життя і вмінням уціліти в будь-яких умовах, що рослина непоборна. Досить у землі залишити хоч невелику частинку кореня — а викопати весь дуже складно — як з нього виросте нова рослина.

Добрі господарі забороняли навіть викидати на город лушпиння, що залишається після того, як чистили корінь. Казали, що і з цих дрібних часточок хрін може розмножитись.
Та, схоже, всі ці історії уже в минулому. Бо невдовзі хрін перейде із розряду нав’язливого бур’яну до червонокнижного виду.

Спека поборола рослину?

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів оприлюднило перелік видів рослин та грибів, що заносяться до четвертого видання Червоної книги України. Він включає 858 видів, і це на кілька десятків більше від того, що було у попередньому.

Цікаво, що деякі види із Червоної книги буде вилучено. Як от, приміром, водяний горіх та сальвінія плаваюча. Фахівці вважають, що вони так розрослись, що стали загрозою для мешканців ставків та річок.

А от з хріном все навпаки. Відтепер він — у категорії рослин, що зникають. Багатьох це здивує. Але хто був уважним, гуляючи на природі, міг помітити, що у дикому вигляді його й справді важко відшукати. Здебільшого, як небажаний гість, він зустрічається на городах. А там розмножатись йому допомагають самі господарі. Адже, викопуючи, завжди мимохіть залишають в землі корінчики. А ті, навіть зовсім крихітні, швидко розростаються.

Та вчені вважають, що хрін почав зникати з наших полів та городів. Чому?

Можна припустити, цьому посприяли кліматичні зміни. Хоча раніше ніхто й не припускав, що це вибаглива до умов вирощування рослина. І все ж, виявляється, і у нього є свої вимоги для гарного росту. Морозу він не боїться. Кажуть, може витримувати холоди і до -30 градусів. Та й навесні проросте за будь-якої погоди. А от влітку найкомфортнішими умовами буде температура у 17 — 20 градусів і достатня кількість вологи. А такого лагідного літа у нас не спостерігалось вже багато років поспіль.

Хрін тепер змушений витримувати спеку і посуху. Від неї він не гине. Та, вочевидь, і колишнього буяння вже немає.

До того ж нині «засмітити» город хріном теж не так просто. Тепер мало хто сам викопує, чистить та натирає хрін. Більшість споживачів користуються вже готовим продуктом. А багато хто надає перевагу такому модному продукту, як васабі (японський хрін). Хоча про останній — трохи згодом.

Та в будь-якому разі «самосіву» стає дедалі менше.

Із бур’янів — у «культурні»

Втім, важко припустити, що нам загрожуватиме дефіцит хріну. Адже на переробних підприємствах основною сировиною для такого продукту не є зібрані в природі корені. Для масової переробки закуповують спеціально вирощений хрін.

Для цього використовують агротехніку, що звична для багатьох овочевих культур. Навесні в ґрунт висаджують тонкі корінці, що не були використані для харчових продуктів. А восени збирають врожай.

Фахівці стверджують, що за правильної агротехніки, тобто використанні доброго ґрунту та підживленні, за сезон з однієї сотки можна зібрати до двохсот кілограмів коренів.

Якщо врахувати, що на оптовому ринку ціна за кілограм починається з 150 гривень за кілограм і доходить до 300 гривень, можна припустити: це доволі вигідний бізнес.

Однак найголовніше в ньому не так виростити гострий овоч, як продати його. Бо зазвичай на роздрібному ринку попит зростає на дуже короткий термін — напередодні великодніх свят, коли традиційно святять і споживають корінь хріну. В інший час збути великі партії можна хіба що переробникам.

Недорогий родич васабі

А от купуючи до японських суші васабі, не всі здогадуються, що це -здебільшого лише його імітація. А насправді під екзотичною назвою продається той самий... звичайний хрін.

Насправді хрін і васабі — це дуже близькі родичі. Але якщо перший росте всюди, то васабі — рослина, яку доволі важко знайти в природі. Традиційно на сході її збирали вздовж берегів гірських річок. Напоєна чистою холодною водою, така рослина вважається найсмачнішою і найкориснішою. А тому і коштує відповідно. Вартість кореню гірського васабі починається від двохсот євро за кілограм. Зрозуміло, що продукт із нього ще дорожчий.

Сучасні агротехнології дозволяють культивувати його і на полях. Але і такий овоч теж коштує недешево. Та й справжні поціновувачі дикого васабі вважають польову культуру не такою якісною.

Але навіть у східних країнах дозволити собі васабі може далеко не кожен. Здебільшого у продаж йде продукт, виготовлений зі звичайного хріну, до якого додають трохи спецій та зелений барвник.

Такий продукт надходить і на український ринок. А відтак неважко припустити, що його виготовлення може бути налагоджене і на українській сировині. Тож попит на гострий корінь залишатиметься.

Як це порівняти з тим, що хрін став червонокнижним? Складної колізії в цьому немає. Адже й досі деякі рослини, що охороняються державою, вирощувались на городах і присадибних ділянках. Їх господар може використовувати на власний розсуд без будь-якого покарання. Тож ніхто не заборонить натерти корінець хріну зі свого городу.

От тільки як довести, що він «домашній»?

Хмельницька область.