Пам’ятну дату в цьому році запровадила своєю постановою Верховна Рада України за ініціативи народних депутатів Ірини Констанкевич, Микити Потураєва, Євгенії Кравчук, Володимира В’ятровича, Софії Федини, Миколи Княжицького, Тетяни Рябухи, Дмитра Нальотова. Як зазначається в пояснювальній записці до проекту постанови, пам’ять про трагічні сторінки Голокосту є важливою складовою української державної політики національної пам’яті.
За добу нацизму знищено майже шість мільйонів євреїв, понад 1,4 млн — мешканців України. В Україні допомога євреям була набагато складнішою й небезпечнішою у порівнянні з іншими країнами окупованої Європи. На території України всі мешканці, які надавали будь-яку допомогу євреям, наражалися на смертельний ризик. Нацисти карали не тільки ту людину, яка надавала допомогу, а й всю її родину. Незважаючи на тисячі жертв, масові екзекуції та в’язниці, наші співвітчизники не лишали приречених. У надзвичайно складних умовах тисячі українців, піддаючи ризику власне життя і життя своїх рідних, рятували євреїв від знищення нацистами. Чимало життів переслідуваних врятував митрополит УГКЦ Андрей Шептицький і його брат, які ховали єврейських дітей в монастирях. Київський священик, Праведник народів світу, Олексій Глаголєв зі своїми рідними переховував євреїв у церкві та видавав їм нові документи, щоб врятувати від смерті.
За даними Українського інституту національної пам’яті станом на 1 січня 2020 року 2 659 громадян України удостоєні Державою Ізраїль звання Праведника народів світу за порятунок євреїв від Голокосту — загалом у світі таких понад 27 тисяч осіб. Водночас тисячі українських рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими.
З метою установлення нових персоналій Праведників-Рятівників, популяризації прикладів гуманізму та толерантності українців і уродженців України в роки Другої світової війни не лише в нашій країні, а й у всьому світі, Національний музей історії України спільно з Українським інститутом національної пам’яті упродовж 11—13 травня провів онлайн-марафон, під час якого члени родин Праведників, представники єврейських організацій, історики та музейники з Києва і Київщини, Полтавщини, Львівщини, Вінниччини, Волині, Закарпаття, Запоріжжя, Харківщини, Чернігівщини, Луганщини, Івано-Франківщини, Одещини, Хмельниччини розказали 26 історій порятунку. Кожна відеоісторія створена на основі документальних фотографій. Як зазначають ініціатори проекту — перед ними завдання зібрати на одному електронному ресурсі інформацію про Рятівників — Банк портретів, який містить життєві історії, історії порятунку, відеоспогади, архівні і музейні матеріали. На сайті УІНП в рамках проекту «Українці-рятівники» вже розміщено майже 40 таких відеоісторій (www. портрети.com.ua) — «Заступниця Марія», «Єврейська донечка», «Любов земна», «Вірні клятві Гіппократа», «Під захистом церкви», «Названа мати», «14 днів пекла» та інші. Збір матеріалів продовжується.
Сьогодні, 14 травня, відбудеться підсумковий круглий стіл марафону, під час якого його учасники обговорять питання особливостей порятунку євреїв у різних регіонах України та на окупованій території європейських країн; процедурні вимоги й міжнародний досвід надання звання «Праведник народів світу» та встановлення фактів порятунку євреїв у роки Голокосту; проблеми присвоєння звання праведника митрополиту УГКЦ Андрею Шептицькому та священику Омеляну Ковчу; гідного вшанування подвигу українців-рятівників як на державному, так і на міжнародному рівні. У розмові візьмуть участь українські та ізраїльські історики й експерти: Антон Дробович, Самуель Барний, Катерина Гусарова, Юрій Скіра, Іван Патриляк, Ігор Щупак, Олександр Пастернак, Юлія Гольденберг.
