Віце-прем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що створення таких центрів передбачено Стратегією кібербезпеки та кіберзахисту. «Ми хочемо за наступні кілька років захистити цінності, які є у нашій державі. Уже багато для цього зробили і буде зроблено ще більше, щоб реалізувати цей проект», — сказав він, пояснивши, що вибір назви UA30 для кіберцентру не випадковий. «По-перше, йдеться про 30-ту річницю Незалежності нашої держави, і, по-друге, ми прагнемо, щоб до 2030 року наша країна була провідною у сфері кіберзахисту. Цьому, зокрема, має сприяти й реформа ІТ-освіти, яка нині реалізується.

Щоб продемонструвати масштаб загроз, заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора повідомив, що тільки за останній тиждень в Україні було зареєстровано понад півмільйона підозрілих подій в комп’ютерних мережах. «Ядром кіберцентру UA30 є команда CERT-UA. Для того, щоб зрозуміти масштаб роботи, який здійснюється, зазначу, що тільки за останній тиждень було зареєстровано понад півмільйона підозрілих подій в українській кібермережі. Водночас ми оброблюємо тільки серйозні інциденти. З початку року їх було 372, або 3-4 серйозних інциденти в день. Важливо, що команда CERT-UA є частиною глобальної спільноти. На жаль, поки що в Україні тільки одна подібна команда, тоді як в сусідній Білорусі вже дві, а в Польщі — п’ять. Сподіваємося, що в майбутньому в Україні стане більше таких команд», — зазначив В. Жора, звернувши увагу, що взаємодія з міжнародними партнерами дає змогу українській команді оперативно обмінюватися інформацією, розуміти, що відбувається в світі та, відповідно, інформувати колег.

Відповідаючи на запитання Президента, скільки таких команд потрібно в Україні, представники Держспецз’язку висловили думку, що в нинішніх умовах варто говорити про десять кіберкоманд. Та одна справа забезпечити такі кіберцентри обладнанням, і зовсім інша — підготувати відповідних фахівців. Саме тому у складі UA30 діятиме тренінговий центр, на базі якого за підтримки міжнародних партнерів готуватимуться наступні команди.

У цьому зв’язку Президент зауважив, що незабаром має відбутися презентація університету, який готуватиме фахівців для сфери безпеки, у тому числі й кібербезпеки. «У нас великі плани щодо підготовки таких спеціалістів. Окрім центру, ми готуємося до відкриття університету для підготовки фахівців у сфері кібербезпеки. Скоро будемо його презентувати. Україна має ростити таких фахівців з 15—16 років, щоб вони нікуди не їхали. Маємо пропонувати таким фахівцям реальну роботу, а вони — безпечне життя», — сказав В. Зеленський.

Під час панельної дискусії про підтримку України у сфері кібербезпеки повідомили представники ЄС та США. За словами керівника програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредеріка Куне, відкриття таких кіберцентрів є актуальним для України, адже кібератаки стали зброєю Росії як проти України, так і проти інших держав. «Міжнародні партнери інвестували багато зусиль та фінансів у сферу кібербезпеки, тому дуже приємно бачити, що це приносить результати», — сказав він. Директор місії Агентства США з міжнародного розвитку Джеймс Хоуп зазначив, що США розглядають співпрацю з українськими партнерами як один із вагомих пріоритетів. «Ми не лише підтримуємо діяльність цього центру, але й впроваджуємо більшу за обсягами програму Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), розраховану на чотири роки, під назвою «Кібербезпека критично важливої інфраструктури в Україні». Ця програма USAID сприятиме більш досконалій співпраці основних учасників процесу забезпечення кібербезпеки в Україні. Водночас відділ оборонного співробітництва у складі нашого Посольства допомагає створенню сучасної та безпечної IT-інфраструктури для потреб Міноборони», — сказав Д. Хоуп.

Голова підкомітету цифрової інфраструктури, електронних комунікацій та смарт-інфраструктури Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко зауважив, що Україна справді значно просунулася в питанні кібербезпеки, проте поки що доводиться констатувати, що не всі державні установи належним чином виконують вимоги чинного законодавства у цій сфері. «Крім того, практика свідчить про тотальне невиконання постанов Кабінету Міністрів.

Причиною цього є те, що посадові особи не несуть за це жодної відповідальності», — сказав народний депутат, наголосивши на необхідності внесення змін до законодавства, які передбачатимуть встановлення такої відповідальності. Також О. Федієнко повідомив, що у середу комітет підтримав законопроект № 5219 про захист критичної інфраструктури, співавтором якого він є, а також йде робота над вдосконаленням закону про кібербезпеку.