«Динамо» (Київ) — «Зоря» (Луганськ). 1:0. Гол: Циганков, 98. На 105+2-й хвилині Циганков не реалізував пенальті (воротар).
«Динамо»: Бойко, Кендзьора, Забарний, Попов, Миколенко (Караваєв, 11), Сидорчук, Шапаренко, Буяльський (Гармаш, 114), Циганков, Родрігес (де Пена, 118), Бєсєдін. Тренер — Мірча Луческу.
«Зоря»: Васіль, Фаворов, Вернидуб, Іванісеня, Рейс, Назарина (Аллагяр, 63), Хомченовський, Кочергін, Юрченко (Цвек, 117), Кабаєв (Гладкий, 82), Громов (Шагаб, 90+4). Тренер — Віктор Скрипник.
Рефері — Юрій Іванов (Макіївка).
Тернопіль. Стадіон імені Романа Шухевича. 3 000 глядачів. 17 градусів. Грандіозним переможним акордом завершило свій блискучий сезон київське «Динамо»! Суперкубок України, «золото» чемпіонату країни і, нарешті, Кубок України (втринадцяте) здобули кияни вже в перший рік під орудою свого нового наставника видатного фахівця Мірчі Луческу.
І знаково те, що ця подія сталася саме в цей день, коли «Динамо» (Київ) відзначало свою 94-ту річницю. До речі, не забув про визначну дату й УЄФА. З цієї нагоди прес-служба Союзу опублікувала відеоогляд легендарного матчу киян проти «Барселони» на «Камп Ноу», який завершився капітуляцією господарів з рахунком 0:4.
Очікувалося, що поєдинок буде непростий. Адже «Зоря», яка виграла «бронзу» чемпіонату, дуже хотіла заволодіти ще й кубковим титулом, що міг стати першим в історії клубу за часів незалежності.
Отож перший тайм був досить рівний. Але після перерви перевага киян поступово зростала. Проте основний час так і не приніс переваги жодному з суперників.
Однак уже в першому екстратаймі динамівці вирішили долю протистояння. На найвищому рівні зіграв Родрігес, який поборовся на правому фланзі, а потім ідеально викотив м’яч у центр карного майданчика. Там справу довершив Циганков, котрий із близької відстані розстріляв Васіля. Щоправда, незабаром збільшити перевагу з пенальті Циганкову воротар «Зорі» не дозволив... Але це вже не вплинуло на підсумок зустрічі, яку «Динамо» справедливо виграло за всіма параметрами.
Віктор Скрипник:
— Як на мене, обидві команди скучили за такою гарячою атмосферою на стадіоні. Вболівальники їх підтримували. Можна подякувати «Динамо», яке привезло свою техніку, щоб підрихтувати поле. Старалися, щоб фінал був фіналом. Зробили все, що могли. Є помилки, хочеться розвиватися далі. Загалом можемо занести цей сезон до активу. Ми почали з двох поразок, а закінчили на третьому місці. Вийшли до фіналу Кубка, але «Динамо» є «Динамо». Вони використали свій шанс, а ми — ні.
«Динамо» в цьому сезоні разюче змінилося і стало справжньою машиною.
Мірча Луческу:
— Кожен трофей завжди дуже важливий. Це можливість показати, що гравці зробили протягом року. Коли доходиш до фіналу і програєш — то велике горе. Фінали не граються, вони перемагаються. Гра була складною. Перший тайм виявився рівним. Але в другому і екстратаймі все відбувалося під нашим контролем. Суперник демонструє дуже красивий і видовищний футбол. Але ми показали клас, домінували і створили багато моментів.
Коли зламався Миколенко і була потрібна заміна, боявся, що щось порушиться в нашій ігровій схемі. На щастя, Караваєв дуже добре зіграв у своїй зоні. Я робив ставку на тих гравців, які найбільше зіграли за цей рік. Тому я не міняв футболістів.
Знав, що вони добре підготовлені фізично і без проблем відіграють 120 хвилин.
Був складний рік. Гравці довели, що вони дуже гарні. Почали відчувати бажання вигравати трофеї. Цей результат не показує того, що відбувалося на полі. Ми створювали моменти, але, на жаль, не забивали. Головне, що ми виграли. Я дуже радий. Кубок — дуже важливий трофей.
Мене тепер запитують про майбутнє в «Динамо». Ми виграли Кубок, дайте нам порадіти. Я дуже задоволений, що доклав руку до наших успіхів у цьому сезоні. Під моїм керівництвом були гравці, які мені довірилися і повністю виконували мої установки. У перший же день я сказав їм, що мені не потрібні їхні ноги, а потрібні голова і розум. У футболі важливий не тільки талант. Найголовніше — це бажання гравців повністю віддаватися футболу і поважати наші ігрові принципи. Вони ведуть до трофеїв і задоволення від футболу.