На знімку внизу — староста Раїса Мудра та священик Григорій Ясковець перед відвідинами стаціонарного відділення для самотніх літніх людей у селі Друхів Березнівської міської територіальної громади Рівненщини. Вони завітали сюди із гостинцями і, звичайно, найкращими побажаннями.

— На жаль, у нашому півторатисячному селі є такий острівець самотності, — каже Раїса Мудра. — Тож стараємось хоч у такий спосіб скрасити життя його мешканцям.

А взагалі Друхів — село перспективне, тут 53 багатодітні сім’ї, в деяких навіть по 13—14 дітей. У рекордсменах тут подружжя Олександр і Раїса Андрощук, Тетяна й Анатолій Григорієви, Михайло і Наталія Хилюк та інші.

У дитсадку «Мальвіна» нині 70 малюків. Для них тут створено чудові умови, так само у добротному ліцеї навчаються і школярі. У новому навчальному році сюди прийдуть тридцять першокласників.

Раїса Мудра, яка у місцевому самоврядуванні 23 роки, була свого часу друхівським сільським головою, а після децентралізації — старостою, знає про нього все. Тож цікаво й компетентно розповіла про село. Наголосила, що тут залишаються молоді сім’ї, беруть ділянки під будівництво житла — генеральний план села дає змогу це робити. Нині понад 12 забудовників. І це тішить.

У Друхові є вся інфраструктура для життя. Добре сполучення з Березним та Рівним, до яких відповідно 18 та 70 кілометрів заасфальтованою дорогою, побудованою у 2005 році. Є в селі чудовий торговельний центр райспоживспілки, магазини, кафе, кафетерії... Є й дитсадок, ліцей, культурно-розважальні комплекси, клуб, аптека, лікарська амбулаторія із стаціонаром на 10 ліжко-місць. Щоправда, сімейний лікар Мирослава Марчук пішла в декрет, тож допоки призначать нового лікаря, медсестра Жанна Гергелюк тут надає допомогу сама. Є в медиків і автомобіль.

Люди у Друхові виживають хто як може. Хтось подався за кордон на заробітки. Хтось працює у школі, дитсадку, магазинах, хтось їздить на роботу в Березне, хтось забрав земельні паї й обробляє їх. У селі два фермери.

— Є підприємці, які започаткували власну справу і створили робочі місця для односельців, — розповідає староста Раїса Мудра. — Ось гриби вирощують Віталій Сидорчук і Василь Миронець, равлики — Олександр Боровець.

иробництво пелетів налагодив Ігор Цапук.

Загалом люди важко працюють, щоб у наш нелегкий час вижити: тримають живність, трудяться на городах. Дехто вирощує полуниці, щоб собі і трохи на продаж. У період грибів та ягід — усі в лісі на заготівлях.

У Друхові не забувають про духовність. Пишаються тим, що в селі церква Рідзва Богородиці — пам’ятка архітектури обласного значення, побудована у 1793 році (на знімку вгорі), а також етнографічний музей, експонати до якого надали місцеві мешканці.

А ще це село перетинає річка Сергіївка. Тут, як жартують місцеві мешканці, «прописалися» лебеді, які навіть зимують на водоймі. Люди, а особливо діти, в захваті від птахів, яких можна самим погодувати.

Загалом Друхів — село охайне і затишне, в чому, звісно, велика заслуга і Раїси Дмитрівни, яка вміє згуртувати людей на благоустрій та озеленення, інші потрібні для громади справи.

А ще це дуже патріотичне село. У роки Другої світової війни понад сотня селян були на фронті, нині лишився лише один із них — Василь Мусійович Якимчук, якого гідно вшанували в День Перемоги. Поважають у селі атовців Ігоря Яцука, Івана Головія, Вадима Мороза, Михайла Яцутика, Олексія Ляховчука, Віктора Друзя, Віктора Усика, Сергія Усика, Андрія Філімонова. А нині, каже староста, моляться ще за трьох земляків, які захищають мир на сході України.

Рівненська область.

Фото надано мешканцями Друхова.