Олександр Копиленко.
Із самого початку засідання Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав керівників фракцій зібратися на нараду. Через деякий час він повідомив, що першим у порядку денному стоїть складення присяги народним депутатом Андрієм Аксьоновим.
«Розуміючи всю контраверсійність цієї теми й різні речі, які звучали в ефірах, я повідомив керівників фракцій та груп і повідомляю зал, що звернувся до апарату Верховної Ради з питанням, чи є юридичні підстави, які заважають пану Аксьонову скласти присягу народного депутата, — сказав Р. Стефанчук. — Офіційна відповідь — у мене в руках». Далі парламентарій зауважив, що на підставі постанови ЦВК про реєстрацію народного депутата А. Аксьонова від 27 квітня 2021 року № 165 та виданого йому відповідного тимчасового посвідчення народного депутата, складення ним присяги не суперечить чинному законодавству. «Юридичних підстав для недопущення розгляду цього питання немає», — резюмував Р. Стефанчук. А тоді запросив Андрія Аксьонова для складання присяги. Утім, трибуна на той час була заблокована представниками опозиційних фракцій та позафракційними народними депутатами, тож виголошувати слова присяги довелося з місця під вигуки «Ганьба»!
Гамір тривав, аж доки слово не взяла заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. «Прийняття присяги народним депутатом, яке сьогодні відбулося, справді контраверсійне питання, — сказала вона. — Прошу вважати публічним запитом до голови СБУ звернення про те, чи справді володіє пан Аксьонов паспортом іншої країни. Відповідно, ми просимо дати нам офіційне роз’яснення з цього питання, про що я обов’язково поінформую зал Верховної Ради і кожного народного депутата».
Тоді парламентарії, згідно з Регламентом, виступали з трибуни із внесенням пропозицій, заяв та повідомлень. Затим на вимогу двох фракцій з трибуни виступила Соломія Бобровська («Голос»). Вона наголосила на тому, що приводити до присяги людину, яка є громадянином Російської Федерації, на восьмому році війни — неприпустимо. А також запропонувала запросити очільника СБУ Івана Баканова в парламент для того, щоб він відзвітував про те, що відбувається всередині країни. «Є одна річ, на яку ми зовсім не зважаємо, на жаль, — це питання санкційної політики, — сказала парламентарій. — Ми бачимо, як радіють громадяни рішенням, які приймає РНБО, але питання в правомірності накладання санкцій на громадян України». Різними фракціями в Верховній Раді зареєстровано низку законопроектів, які стосуються санкційної політики, тож С. Бобровська закликала не зволікати з вирішенням цього питання.
Після цього Р. Стефанчук запросив до слова голову Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Сергія Кальченка для того, щоб той висловив позицію комітету з приводу 12 проектів постанов, які скасовують рішення про внесення змін щодо розвитку інституту старост. За рекомендацією комітету народні депутати визначалися з приводу цього питання шляхом голосування за кожен із зареєстрованих законопроектів. Жоден із них не набрав більше сотні голосів, а тому закон відправили на підпис Голові Верховної Ради.
Тоді розглядали 12 проектів постанов про скасування рішення, ухваленого в сесійній залі 28 квітня, з приводу прийняття в другому читанні та в цілому як закону проекту змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Автори — представники фракцій «Опозиційна платформа — За життя» та «Батьківщина» — наголошували на тому, що цей законопроект прийнято всупереч Конституції, він не відповідає настроям у суспільстві та начебто допоможе владі «розпродати залишки земель сільськогосподарського призначення». Окрім того, це питання мають намір виносити на всеукраїнський референдум, наголошували народні депутати. Сергій Кальченко від імені комітету знову повідомив, що парламентаріям рекомендується голосувати за кожну із внесених постанов окремо. Після обговорення, яке відбувалося за скороченою процедурою, народні депутати почали голосувати, але жоден із законопроектів не пройшов, тому зміни до Земельного кодексу та інших законодавчих актів також направлено на підпис Голові Верховної Ради.
Після перерви за скороченою процедурою розглядали проект змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків (№ 4546). Його автор Данило Гетманцев наголосив на тому, що цей документ захищає інтереси ошуканих вкладників та банків від шахраїв, які виводять чужі гроші, доводячи банки до банкрутства. Закон передбачає вдосконалення процедур, спрямованих на збереження активів банків, що перебувають у процедурі ліквідації, на вдосконалення порядку проведення ліквідаційної процедури, визначення переліку підстав для виявлення нікчемних правочинів та вдосконалення порядку проведення ліквідаційної процедури та низку інших нововведень. Законопроект підтримали 235 парламентаріїв.
Після цього за пропозицією голови депутатської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, на розгляд поставили проект змін до закону про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції для відновлення законних прав і свобод громадян щодо управління власним майном та отримання кредитних послуг (№ 5199). Спочатку його шляхом голосування включили до порядку денного і схвалили розгляд за процедурою ед-хок у скороченому вигляді. За те, щоб взяти цей документ за основу без обговорення, проголосували 340 народних депутатів, а тоді схвалили його в цілому 341 голосом.
Ольга Совгиря, Федір Веніславський.
Далі народні депутати підтримали у першому читанні проект змін до деяких законів щодо використання майна ліквідованих комунальних закладів середньої освіти у сільській місцевості (№ 5230).
За пропозицією першого заступника голови фракції «Слуга народу» Олександра Корнієнка парламентарії розглянули проект змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (№ 5068). У сесійній залі знайшлося на його підтримку 245 голосів.
На вимогу двох фракцій виступив представник «Європейської солідарності» Петро Порошенко. Він повідомив, що далі народні депутати розпочнуть розгляд питання про створення тимчасової слідчої комісії з розслідування так званої «справи вагнерівців». П. Порошенко закликав колег підтримати проект постанови, поданий парламентською опозицією. «Не бійтеся, що хтось від влади постраждає, бійтеся, що постраждає Україна», — резюмував він. Тоді Руслан Стефанчук поставив на розгляд проект постанови № 4105 про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих протиправних дій посадових осіб, що могли призвести до уникнення кримінальної відповідальності членами «приватної військової компанії Вагнера» та завдання шкоди національним інтересам України, поданий народним депутатом від фракції «Голос» Романом Костенком. За нього проголосували 97 народних депутатів.
Натомість проект постанови № 5243 з розслідування можливих протиправних дій представників державної влади та інших осіб, що сприяли порушенню державного суверенітету та територіальної цілісності й несли загрозу національним інтересам та безпеці України авторства Давида Арахамії набрав 252 голоси.
На цьому Руслан Стефанчук оголосив засідання закритим.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
