Пишучи листа до редакції, мешканці села Балашівка Березнівської територіальної громади Рівненщини одразу застерегли: «Пишемо не для того, щоб скаржитись на молоду громаду, якій і півроку нема, а щоб, можливо, хтось підказав, як вирішити цю задавнену п’ятирічну проблему, яка дісталася у спадок нашій громаді».

— З газет дізнаємось, що і в нашій області будується багато спортивних об’єктів. І це дуже добре, бо це відволікає молодь від шкідливих звичок, спонукає до здорового способу життя. Адже у деяких школах немає умов для проведення уроків фізкультури, спортзалів, то діти здають тести онлайн з фізкультури. Чи не абсурд? Дітей засадили за гаджети, забувши про розумні часові рамки, у них псується зір, через малорухливість діти набирають зайвої ваги, слабкі здоров’ям. Вони ростуть, формуються і повинні займатися фізкультурою, спортом, рухливими іграми. Бо потім дивуємось, чому не можемо набрати здорових призовників в армію, — справедливо підмічають недоліки й прорахунки у фізичному вихованні дітей автори листа — жителі села Балашівка, під яким поставили підписи 21 чоловік. — У нашому Балашівському ліцеї з фізкультурою все гаразд, але могло б бути ще краще... Якби відновили роботу басейну, який «законсервований» уже п’ять років.
Автори листа розповіли, що у їх селі Балашівка 26 квітня 2004 року за сприяння Президента України Леоніда Кучми було урочисто відкрито сучасний навчальний заклад, який не раз реорганізовувався і тепер має статус опорного «Балашівський ліцей», відтак під опікою педагогів та вихователів, як йдеться у паспорті ліцею, 1115 учнів. Довозять сюди дітей шкільними автобусами на навчання із Сівків, Яцькович, Михалина, Лінчина. Тобто, дітей в опорному закладі чималенько.

— Ліцей просто чудовий, умови для навчання теж. Ще один прекрасний подарунок нам було зроблено 29 жовтня 2010 року — неподалік навчальних корпусів відкрили приміщення, в якому розмістили бібліотеку, тренажерні зали, зал для хореографії, а віднедавна частину приміщення відвели під інклюзивно-ресурсний центр. Та головне — тут є плавальний басейн довжиною 25 метрів на чотири доріжки, чим не можуть похвалитися мешканці інших сіл та містечок, — пишуть жителі Балашівки. — Діти й дорослі були у захваті. Найбільше від басейну. Але то уже все в минулому. Бо п’ять років басейн не працює. Влада районна, яка була ще до децентралізації, пояснила це браком у бюджеті коштів на утримання басейну, на підігрів води, бо газ нині суттєво подорожчав. Ось і виходить, що по містах інтенсивно будують басейни, спортивні споруди (і правильно роблять — нація повинна бути здоровою і міцною), а у нас стоїть без діла уже готовий і дуже прекрасний басейн.

— Валізою без ручки, яку шкода викинути, а тягти складно. Так образно назвав цю задавнену проблему, яка дісталася у спадок від району Березнівській міській громаді, заступник Березнівського міського голови Богдан Дроженець. — Коли будували басейн, енергоносії були набагато дешевші, ніж зараз. Ми підрахували, що на утримання басейну потрібно трохи більше мільйона гривень на рік. Навіть районний бюджет не міг осилити цієї суми. То що вже казати про міський. Однак ми розглядаємо варіанти, як відновити роботу басейну. Розуміємо, що це потрібно для здоров’я учнів.

Тим часом автори листа теж розмірковують, як відновити роботу басейну. Натякають на те, що «під час карантину та онлайн-навчання енергоносії економились, про що хвалились обласні чиновники».

— Ми пропонуємо перевести котельню, яка подає тепло і підігріває воду для басейну, на місцеве паливо — буде дешевше, а також запровадити платні абонементи (посильні за ціною) для відвідання басейну в позаурочний час, по вихідних організовувати комерційні групи для дорослих. Все ж якась копійка капне, — пропонують автори листа і просять тих, хто має досвід утримання подібного басейну, поділитися ним через газету. — До речі, в Балашівці проживає 2100 людей. Тож не віриться, що не знайшлося б бажаючих і з дітей, і з дорослих відвідувати басейн, — пишуть читачі. — Розраховуємо на допомогу народного депутата України Сергія Литвиненка, який знає про цю проблему й обіцяв допомогти.