Кабінет Міністрів України на своєму засіданні напередодні Дня слов’янської писемності і культури, який щорічно відзначається 24 травня, схвалив Концепцію Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року. Вшановуючи пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, творців слов’янської абетки, які дали поштовх для розвитку писемності й освіти, ми повертаємося до власних джерел. Брати, котрі були православними ченцями, створили слов’янську абетку на основі грецької. Її, щоб передати фонетичні особливості слов’янської звукової системи, істотно змінили, додавши нові букви. Новий алфавіт, що з’явився орієнтовно 862 року, отримав назву «кирилиця». Одночасно просвітителі працювали над перекладом на старослов’янську зі старогрецької богослужебних книг — Євангелія та Псалтиря. Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов’янських літературних мов та книжкової справи. Крім того, просвітителі самі писали оригінальні твори слов’янською мовою, відкривали при церквах школи, де навчали учнів.

«Запровадження кирилиці стало величезним культурним зрушенням в історії слов’янських народів, адже воно сприяло поступовому формуванню у них власних літературних мов, національних літературних традицій, освіти, культури загалом. І української писемності й культури зокрема, оскільки кирилиця є праматір’ю нашої мови, яку правомірно називають у світі однією з наймелодійніших та милозвучніших», — наголошують у Національній бібліотеці імені Володимира Вернадського.

У фондах книгозбірні зберігається багато рукописних кириличних книг і стародруків, що презентують історію слов’янських мов, починаючи з ХІ століття.

Науковці, які працюють у бібліотеці, досліджують ці пам’ятки, зокрема рукописні. В Інституті рукопису опубліковані наукові каталоги кириличної рукописної книги ХІІ—XVI століть з фондів, підготовлено наукові публікації пам’яток, написано багато статей та монографій, а також створено каталог рукописних джерел, пов’язаних зі спадщиною Кирила та Мефодія.

На основі кирилиці виникли абетки української, білоруської, російської, чорногорської, болгарської, македонської, сербської мов.

«Як зазначають сучасні дослідники, українська в колі слов’янських мов посідає особливе місце, адже наявність у ній значної кількості фонетичних і морфологічних відмінностей свідчить про самостійний шлях її розвитку як окремої мови впродовж надзвичайно тривалого часу», — написав з нагоди свята на своїй сторінці у Фейсбуці Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

За його словами, українською мовою сьогодні розмовляють понад 44 мільйони осіб. «За кількістю носіїв вона посідає 15—20-те місце у світі. Українська мова — надзвичайно багата, її словниковий запас налічує майже 500 тисяч лексем, та є однією із наймелодійніших мов світу», — наголосив Тарас Кремінь.

«Пам’ятаймо нашу історію, примножуймо культурну спадщину свого народу, плекаймо і розвиваймо рідну — українську — мову! Зі святом!» — наголошує мовний омбудсмен.

Нагадаємо, що в Україні свято слов’янської писемності і культури на державному рівні відзначається з 2004 року і було встановлено згідно з указом Президента України.