Закінчивши виш, Заур Гасимов міг би спокійнісінько приймати пацієнтів як травматолог у поліклініці в рідному Херсоні. Але наша недореформована медицина стимулює молодих фахівців або, здобувши трохи досвіду, шукати реалізації своїх мрій за кордоном, або... самим підтягувати рівень медицини там, куди вони приходять. Про те, як живеться і працюється сьогодні лікареві нового покоління, розмовляємо з Зауром Гасимовим.
На шостому курсі Запорізького державного медичного університету Заур визначився: спеціалізуватиметься на ортопедії і травматології. Усе-таки це механічні процеси в організмі людини, складна реконструктивна хірургія: треба суміщати кістки, свердлити, вкручувати імпланти, лікувати опорно-руховий апарат — словом, гідна чоловіча професія. Після інтенсивної інтернатури, зокрема в Херсоні у відомого ортопеда-травматолога Олега Яремченка, працював деякий час у поліклініці обласного центру. Потім вийшов із зони комфорту — робота в райлікарні, 15 кілометрів від Херсона. Адже прагнув більше самостійної хірургічної практики.
Далі були пошуки кращої долі... Вони привели Заура в Одесу, у медичний центр, який спеціалізується на ударно-хвильовій терапії. Захопило. Відчув, що метод унікальний, перспективний. Звукова хвиля посилює кровообіг у проблемному місці, руйнує вапнякові нарости та фібрози в тканинах, сама «розпізнає» хворі, патологічно потовщені клітини, входить з ними в резонанс і руйнує їх при заданій частоті й тиску. На місці пошкоджених клітин ростуть нові й здорові, наростають нові капілярні судини.
За рік в Одесі здобув цінні знання про цей сучасний метод фізіотерапії — насамперед завдяки ортопеду-травматологу Олегу Олешку, і центр направив Заура Гасимова у свій філіал у Черкасах. Згодом тут у молодого лікаря з’явився шанс працювати в іншій медичній компанії, на апараті світового флагмана ударно-хвильової терапії — швейцарського бренда Storz Medical, максимальної комплектації. Причому апарат купили, так би мовити, під фахівця:
— Поспілкувавшись із Зауром, я переконався, що він володіє унікальним досвідом і знанням обладнання, — розповідає керівник черкаського медцентру «Авіцена» Микола Свириденко. — Він не боїться нових технологій, відкритий до навчання. І я зважився на ці інвестиції.
Заур Гасимов також веде прийом у міській поліклініці. Нині, якщо до гінеколога чи психіатра хворі можуть потрапити без направлення сімейного лікаря, то до травматолога, хоч як це дивно, воно обов’язкове. А щоб травматолог міг записати хворого на рентген, черга ще на чотири-сім днів. Буває, пацієнт дорікає: «Поки я до вас потрапив, то й сам одужав». Та більше приходять вимучені болем і на нервах, виливають на медиків (які на вторинці одержують невисоку зарплату) свій негатив. І таких осіб п’ятнадцять-двадцять за зміну. Тому під час реформи потрібно розв’язувати купу проблем.
Але професією своєю не розчарований. Навпаки. Заур із захопленням розповідає, кому вдалося допомогти апаратним методом ударно-хвильової терапії.
— Найбільше звертаються з хворобами суглобів, хребта та для реабілітації після важких переломів. Скажімо, хлопець-атовець — у нього сім місяців не зростався перелом стегна. За чотири тижні вдалося наростити кістковий мозоль. Мені добре вдавалось відновлювати пацієнтів із неповними розривами хрестоподібної зв’язки, тобто вони уникли операції й імплантування. У моїй практиці є загоєння трофічної виразки на нозі в 91-річної пацієнтки — а рана була така, що видно сухожилки. Ударно-хвильова терапія лікує артрози суглобів, грижі міжхребцевих дисків, пролежні, опіки, п’яткові шпори, тунельний синдром, неврити лицьового нерва. Виліковував пацієнтів, у яких клацав скронево-нижньощелепний суглоб.
Серед пацієнтів Гасимова чимало професійних спортсменів, ветеранів спорту. В Одесі травматолог працював у фізкультурному диспансері, а в Черкасах лікує баскетболістів з «Черкаських Мавп», атлетів зі школи олімпійського резерву та з інших спортивних клубів.
Нині Заур з головою поринув у роботу, яка його захоплює і мотивує. Молодий лікар добре пам’ятає настанову свого вчителя Олега Яремченка: травматолог — це такий фах, якого треба вчитися повсякчас, удосконалювати свої вміння все професійне життя.
Фото надано Ларисою Соколовською.
