Найвідоміші арії iз творів Лисенка, Россiнi, Бiзе, Пуччiнi, Донiцеттi, Гуно, Сен-Санса, Вердi виконували Олексiй Пальчиков, Вiталiй Бiлий, Євген Орлов i прекрасні дiви Оксана Дика та Валентина Плужнiкова. Все це дійство відбувалося під неперевершений супровід симфонiчного оркестру та хору Київського мунiципального театру опери та балету. Диригент оркестру і просто віртуоз — Вiктор Плоскiна. Художнiй керiвник —Анатолiй Солов’яненко. Мистецький захiд відбувався за пiдтримки департаменту культури КМДА й Нацiональної спiлки театральних дiячiв України.
Логотипом цього фестивалю обрали лелек, які завжди, де б не були, повертаються в рідні пенати. Саме він прикрашав сцену, на якій співали українці. Вони давно підкорили найвідоміші сцени Америки й Європи, проте, де б не виступали, завжди наголошувалося на тому, що вони з України. І тут, на Батьківщині, захоплені кияни й гості міста аплодували їм ще більше. Це й зрозуміло — публіка трохи скучила за мистецькими акціями, а репертуар і виконання були бездоганними. Вразив своєю віртуозністю і симфонічний оркестр, надто його диригент. «У нашому складному свiтi саме мистецтво надихає й дарує радiсть життя!» — такими були відгуки в соцмережах вдячних глядачів. А дехто навіть дорікнув владі, яка «на цій величній древній площі влаштовує для народу недолугі попсові концерти, де на День Незалежності та інші державні свята організовують виступи Олі, яка шльопає шльопками разом з Дімою, а Потап просить «не люби мені мозги»...
Хоч би там що, а минулий суботній вечір на Софійській площі вдався. І це засвідчили вдячні глядачі, яких ледве вмістила площа. Вони сиділи на стільцях, стояли навколо, хтось примостився на бордюрах, а хтось на східцях дорогих бутиків і навіть у себе на балконі. Багато було з дітьми, цілими родинами, з друзями. І коли під кінець зазвучали слова «Молитви за Україну», всі дружно встали і ще довго на головній площі столиці не стихали аплодисменти. «... Дай йому волю, дай йому долю, дай доброго світу, щастя, дай, Боже, народу на многая, многая літа!»
Фото автора.
