Одна із «вулиць» підземного Луцька.
До завершального етапу наближається реставрація пам’яток архітектури національного значення: частини келій монастиря єзуїтів, оборонної стіни Окольного замку і однієї з вцілілих його башт, так званої вежі Чарторийських ХV століття. Роботи здійснюються за фінансової підтримки Євросоюзу в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща — Білорусь — Україна 2014—2020.
Такий вигляд має після реставрації вежа Чарторийських.
Для багатьох лучан і гостей міста ці об’єкти досі були маловідомими. Зокрема, залишки оборонної стіни Окольного замку — першої лінії оборони середньовічного Луцька. Він у ХIV—XV століттях був резиденцією великих литовських князів Свидригайла, Любарта, Вітовта і, по суті, став другою столицею величезної на той час держави — Великого князівства Литовського.
Уже сьогодні попри те, що роботи з реставрації тривають, викликають захоплення підземелля колишнього колегіуму і монастиря єзуїтів, які відновленими старовинними переходами будуть з’єднані з підземеллям кафедрального костелу Петра і Павла (XVII ст.) та вежі Чарторийських. Це ціле підземне місто зі своїми потаємними переходами, залами, нішами, галереями, храмом.
Багато років у ЗМІ порушували питання про збереження залишок оборонних мурів Окольного замку. Нині проблему розв’язано і туристи матимуть доступ до цієї унікальної фортифікаційної споруди XIV—ХV століть.
Реставрацію проводить луцьке управління «Житлобуд-2». Його робітники та інженерно-технічні працівники мають великий досвід відновлення історичних споруд. Роботи виконують старанно, розуміючи відповідальність, яку на них покладено. У цьому ми мали змогу переконатися, коли 19 травня відвідали зазначені об’єкти. Сподіваємося, що вже до Дня Незалежності зможемо милуватися тим, що звели наші далекі пращури.
Фото Миколи ЯКИМЕНКА.
