Микита Потураєв.

Верховна Рада продовжила розгляд поправок до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення» (№ 4107).

Цей законопроект, як наголошували його автори Микита Потураєв та Євгенія Кравчук, розроблено на виконання міжнародних зобов’язань щодо імплементації у національне законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року в частині забезпечення незалежності державного регулятора в сфері телерадіомовлення.

Документ покликаний виробити дієву процедуру призначення та припинення повноважень членів Національної ради. Оскільки, за словами депутатів, наявна процедура призначення не може повноцінно гарантувати принцип незалежності та ефективних і прозорих механізмів діяльності державного регулятора.

Водночас під час обговорення поправок Юрій Павленко («ОПЗЖ») наголошував, що цей законопроект у разі ухвалення може взагалі знищити такий конституційний орган, як Нацрада з питань телебачення та радіомовлення, який має бути незалежним, та зробить його повністю підконтрольним владі. «Як наслідок ми можемо втратити ту цінність, яка поки що більш-менш, але є в Україні, — свободу слова. Дуже хочеться нашій владі контролювати всі ЗМІ, нав’язувати інформаційну політику. Мабуть думають, що це допоможе їм довго зберегтися при владі. Але це не так», — сказав він.

Зауважимо, що більшість поправок були подані представниками фракції «ОПЗЖ», тож голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв назвав це «системним знущанням», мовляв, фракція не збирається підтримувати законопроект, проте засипала його поправками, та закликав усіх, насамперед виборців, звернути увагу на це.

У відповідь представник «ОПЗЖ» Олег Волошин заявив: «Так, ми свідомо блокуємо ухвалення цього шкідливого законопроекту законними методами. Це наше право. В Сенаті США промови роблять по десять годин і ніхто їм не закидає порушення процедури. Це право опозиції блокувати шкідливі ініціативи влади, якщо влада до неї не дослухається».

Представник «Батьківщини» Сергій Євтушок, звертаючись до голови комітету, попросив його прокоментувати наступне: «У законопроекті прописано, що передбачається можливість конкурсного відбору членів Нацради, але це не обов’язкова норма. Це створює юридичний механізм невизначеності. Ми ж розуміємо, що конкурс — це та можливість, яка може, як мінімум, привести на посаду професійну фахову людину, і, як максимум, незаангажовану ні політично, ні в будь-який інший спосіб».

Дві поправки Ю. Павленка стосувалися помічників голови Нацради. «Незважаючи на те, що встановлюється зарплата голові Нацради 90 тисяч гривень, члену Нацради — майже 75 тисяч гривень, створюється апарат з серйозними зарплатами, передбачені помічники і консультанти, так голові додатково ще й пропонується передбачити помічників, референтів та радників на громадських засадах. На мій погляд, це недоцільно. Радники на громадських засадах — це носії небезпеки корупції в самій Нацраді. Помічник і референт також не потрібні, для цього є апарат, який має забезпечувати роботу, та патронатна служба, яка теж передбачена цим законом», -заявив він.

За словами Олександра Колтуновича, фракція «ОПЗЖ» не сприймає цей законопроект, бо Президент через подання членів наглядових рад намагається повністю узурпувати та накинути зашморг на медіа-середовище в Україні. «Він це робить для того, щоб приховувати свої злочини, те, що він працює з олігархами. З одного боку, він їм знижує тарифи на залізничне перевезення, дає пільговий тариф на електроенергію і т. д. І дуже вигідно, щоб всі ці речі медійно не відображались. Тому для того, щоб приховати співпрацю з олігархами, Зеленський накидає зашморг на медіа-середовище в Україні», — наголосив він.

Дві поправки запропонувала й заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк. Перша, № 306, стосувалась посадових окладів членів Нацради. Заступниця глави парламенту запропонувала, щоб оклади були прирівняні до тих надбавок, які є у керівництва Верховної Ради. Тобто голова Нацради матиме надбавку як глава парламенту, а її члени — як заступники Голови Верховної Ради, а не 40 відсотків від окладу. Тобто 12 та 11 тисяч гривень, замість 40 і 35 тисяч гривень.

Озвучуючи позицію комітету, М. Потураєв зауважив, що національний регулятор матиме лише вісім працівників і нині він найменш профінансований з усіх регуляторів України. «Вони мають найнижчі зарплати. Насправді цей законопроект входить до так званого антиолігархічного напряму нашої діяльності. Коли ми хочемо убезпечити державні органи від можливого корупційного впливу олігархів, маємо встановити максимально захищені від будь-яких корупційних ризиків зарплати», — сказав він. Наразі Верховна Рада підтримала 306-ту поправку 230 голосами «за», тож її враховано.

Водночас другу поправку (№ 375), яка стосувалась процедури звільнення членів Нацради в разі неприйняття їхнього звіту в парламенті, народні депутати не підтримали. «Ми маємо те саме право відкликати в разі поганої звітності членів Нацради, як це має право робити Президент», — зауважила О. Кондратюк. Комітет врахував цю поправку частково, але О. Кондратюк наполягала на повному врахуванні.

На початку ранкового засідання народні депутати, відповідно до Регламенту, мали час для виголошення заяв та оголошень. Зокрема, Олександра Устінова («Голос») в оточенні групи колег із фракції (на знімку)

виступила із заявою: «Учора керівництво нашої партії і фракції фактично перетнуло червону лінію і зрадило інтереси наших виборців. Вони голосували за русифікацію, хоча обіцяли захищати українську мову та культуру. Тому ми, десять народних депутатів, а це половина парламентської фракції «Голос», хочемо заявити про створення окремого об’єднання «Справедливість». Ми змушені констатувати, що фракція «Голос» вже п’ять місяців, як не існує у Верховній Раді, а її керівництво не представляє інтересів навіть половини партійців і народних депутатів. Більшість керівництва зрадила своїм цінностям, які ми декларували на виборах, і принципам, за якими ми обіцяли працювати».

За словами О. Устінової, об’єднання «Справедливість» і надалі обстоюватиме інтереси українців та виконуватиме програму, за яку виборці віддали свої голоси у 2019 році.

«Ми вважаємо неприпустимою підтримку нашою партією дерибану столичної землі, за що нині змушують голосувати депутатів Київради від «Голосу». Ми вважаємо неприпустимим знищення антикорупційних органів, а саме задля цього був зареєстрований проект керівництвом нашої партії і фракції, щоб забрати можливість в НАЗК перевіряти партійні фінанси. А все тому, що були питання щодо того, куди витрачаються фінанси керівництвом нашої партії», — заявила народна депутатка, додавши: «Ми, половина фракції, висловлюємо недовіру керівнику фракції Ярославу Железняку, який вже понад три місяці не скликає засідання фракції, навіть на вимогу народних депутатів», — заявила О. Устінова.

Водночас партія «Голос», коментуючи цю заяву, зазначила:

«Демократія складна справа — вона ґрунтується виключно на законах, правилах і процедурах. Інакше — хаос і анархія. Діяльність депутатів регулюється законом, а не бажаннями.

Законодавство прямо передбачає можливість депутата вийти з фракції. Тільки позафракційні депутати мають право створювати депутатські групи. Але створення груп у межах депутатської фракції прямо суперечить статтям 58—60 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Ми поважаємо колег в їхньому бажанні мати альтернативну точку зору, але вона не може суперечити і порушувати закон.

Крім того, ми глибоко переконані, що всі питання внутрішнього партійного життя будь-якої партії, в тому числі партії «Голос», мають вирішуватись відповідно до правил та процедур партії. Для цього існують органи управління, такі як з’їзд та Політична рада. Сьогодні Політична рада партії «Голос» розгляне заяву частини фракції «Голос» у Верховній Раді та дасть їй оцінку.

Партія «Голос» неодноразово закликала всіх вирішувати питання відповідно до затверджених правил і процедур, статуту, який всі свого часу визнали, вступаючи в партію».

Денис Маслов («СН») порушив тему земельного питання. За його словами, минулого тижня він відвідав Дніпропетровщину, де зустрічався з представниками сільських громад, фермерами. «Те, що відбувається — це жах. Насправді це крижаний душ суворої реальності. Фермери мені розповіли, як їх б’ють, палять їхню техніку, знищують на полях їх врожай, і все для того, щоб відібрати в них землю», — наголосив він та, звертаючись до колег, закликав поставити чітку та сувору вимогу перед Генпрокурором, міністром внутрішніх справ, Нацполіцією, щоб жоден випадок порушення прав людей, які працюють і живуть на землі, не залишався без відповідальності. «Пане Президенте, це питання національної безпеки. Зробіть усе, застосуйте всі заходи, щоб захистити людей, які живуть і працюють на землі. У світлі запровадження ринку землі ми маємо показати людям, що справедливість є! В іншому випадку ми провалимо реформу, яку так важко ми тут проводили», — констатував Д. Маслов.

Із днем народження вітали Юлію Гришину («СН»), Андрія Іванчука («Довіра») та Володимира Кальцева («ОПЗЖ»).

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут