Під час засідання.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував, що в рамках Години запитань до уряду народні депутати матимуть змогу отримати інформацію про стан та перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України та його вплив на тарифну політику уряду.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Герман Галущенко (на знімку) подякував парламентаріям, що понад місяць тому вони підтримали його кандидатуру на високу урядову посаду. Стан енергетичної галузі на той час був кризовий, зазначив чиновник. Передусім, за його словами, це було пов’язано зі збоями на енергоринку, розбалансованістю сектору накопичення боргів, в тому числі, й перед виробниками зеленої генерації та шахтарями. Незважаючи на те, що потенційно встановлена потужність у вітчизняній генерації перевищує 55 ГВт, включно з 8 гігаватами об’єктів відновлювальної енергетики, реальний доступ потужностей значно менший, зауважив чиновник. Ми розуміємо, що 90 відсотків енергоблоків теплоелектростанцій відпрацювали свій ресурс і потребують оновлення. Фактично із 21 ГВт теплоелектростанцій лише майже 13 реально доступні, а решта — введені в консервацію або знаходяться на непідконтрольній території. Значна частина потужностей має негарантований графік генерації.
У травні спостерігалася складна ситуація на ринку електроенергії, констатував Г. Галущенко. Середньозважена ціна на добу наперед впала до історичного мінімуму за весь період функціонування ринку електроенергії. Вона була набагато менша, аніж собівартість електроенергії, яку виробляє державне підприємство «Енергоатом» (а це найнижча собівартість у державі). Такі цінові показники є глибоко збитковими. Це відповідним чином впливає на запаси палива, необхідного для сталого проходження осінньо-зимового періоду й призводить до фінансового розбалансування державних підприємств.
Розбалансованість ринку несе великі ризики й у контексті синхронізації енергосистеми України з енергосистемою Європейського Союзу. Саме на вирішенні цього питання й зосередилося міністерство на чолі з Г. Галущенком. Деякі кроки вже зроблені, зазначив він, але роботи ще чимало. «Насамперед ми будемо вимагати зняття для виробників, що працюють у рамках виконання спеціальних обов’язків, зобов’язань щодо обов’язкового продажу не менше 10 відсотків електроенергії на ринку на добу наперед, — наголосив міністр. — Друге — це запровадження обов’язкової біржової торгівлі для всіх учасників ринку. Ми хочемо змінити ракурс того, щоб індикативом ціни був не ринок на добу наперед, а ринок договорів. Це дасть можливість мати передбачуваність ринку». Ще одна зміна — оновлена модель ПСО (покладання спеціальних обов’язків) — її представлять наступного тижня. Це дозволить стабілізувати тарифи на електроенергію і розробити диференційований підхід, який дасть можливість убезпечити соціально вразливі верстви населення. Така стабільність сприятиме залученню інвестицій у компанії, а приватні споживачі зможуть посилити заходи для підвищення енергозбереження.
Розвиток зеленої енергетики є важливим і дозволяє нашій країні стати рівноправним суб’єктом кліматично нейтральної політики ЄС. «Міненерго бачить майбутній розвиток відновлювальної енергетики на конкретних засадах із урахуванням ринкових механізмів ціноутворення та потреб енергосистеми, — зазначив Г. Галущенко. — Ефективною системою стимулювання має стати проведення аукціонів з розподілу квот підтримки. Це дозволить визначити обсяги, технології та території розміщення об’єктів відновлювальних джерел енергії (ВДЄ), забезпечити пріоритетну підтримку необхідних для енергосистеми проектів. Ми розробили та оприлюднили зміни до порядку проведення аукціонів, які після затвердження Кабінету Міністрів будуть представлені».
Уряд вже ухвалив відповідний план заходів з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду. Це дозволяє почати реальні дії з підготовки до проходження зими. Зокрема, йдеться про накопичення вугілля та резервного палива, закачування природного газу до сховищ, контроль за виконанням планових ремонтних робіт генеруючого обладнання. Все це відбувається відповідно до графіків. Для вдалої підготовки до сезону заплановано серію спеціальних нарад. У довгостроковій стратегії в міністерстві визначили чотири ключові цілі. Передусім це заходи із удосконалення умови роботи енергетичних ринків, погашення накопиченої заборгованості, сформованої всередині ринку, забезпечення сталого проходження опалювального сезону і розвиток енергетичної інфраструктури. Також зосередяться на європейській інтеграції, підвищенні енергетичної ефективності та енергетичної незалежності.
На вимогу двох фракцій з трибуни виступив представник групи «Довіра» Сергій Шахов. Він наголосив на тому, що окуповані території перебувають на порозі техногенної та екологічної катастрофи. За його словами, шахти, на яких перестали відкачувати воду, нині затоплює. Невдовзі ця вода може потрапити в Азовське море і вбити там фауну та флору.
Після цього виступу народні депутати проголосували за те, щоб скасувати перерву та не працювати в форматі «Різне», і перейшли до розгляду звіту Кабінету Міністрів про виконання держбюджету на 2020 рік. Розгляд цього питання тривав за процедурою повного обговорення.
Міністр фінансів Сергій Марченко акцентував на тому, що 2020 рік стартував із боротьби з пандемією, падіння економічної динаміки, невиконання секвестрованого бюджету (на 1 травня діра в бюджеті сягнула 44 мільярди гривень), відсутності програми співробітництва із МВФ. «Для мене, як для міністра фінансів, ключовим завданням на 2020 рік було укріплення фіскального каркасу та пошук ресурсу на боротьбу з пандемією та її наслідками», — сказав С. Марченко. Передусім, за його словами, увага була зосереджена на розв’язанні саме цих проблем. «Умови, в яких реалізовувався бюджет 2020 року, були складними, — зазначив міністр. — Але результати, яких ми досягли завдяки злагодженій роботі та підтримці Президента і парламенту, дозволили нам не тільки гідно завершити рік, а й створити підґрунтя для економічного зростання на цей рік. Прогрес України оцінений міжнародною спільнотою».
В уряді відзначають, що під час пандемії нам підвищили кредитний рейтинг, а в червні минулого року вдалося підписати програму співробітництва з МВФ. У рамках підготовки меморандуму кількість зобов’язань було знижено із 17 до 12, та отримано перший транш обсягом 2,1 мільярда доларів США. Також отримано два транші макрофінансової допомоги ЄС — на суму 1,1 мільярда євро.
Ефективна робота з інвесторами дозволила залучити на фінансування бюджету майже 640 мільярдів гривень. «Ми виконали наше ключове завдання на 2020 рік — забезпечили виконання бюджету за доходами та закрили діру перших місяців. І якщо в перші місяці план виконувався лише на 3,87 відсотка, то вже у травні нам вдалося забезпечити стовідсоткове його виконання, — зауважив С. Марченко. — А в червні минулого року планові показники були перевиконані на 5,5 відсотка. Позитивний тренд продовжувався і далі протягом року, і загалом показник перевиконання доходів державного бюджету 2020 року становив 54 мільярди гривень, а в скарбницю надійшло 1,1 трильйона гривень. Досягти цього вдалося шляхом підвищення ефективності адміністрування податків і зборів, ліквідації схем ухилення від сплати ПДВ та реформування податкових та митних органів».
Фактичний розмір дефіциту бюджету в 2020-му становив 5,2% ВВП при планових 7,5%, зазначив профільний міністр та наголосив: потреба в боргових зобов’язаннях чи запозиченнях була зменшена на 81 мільярд гривень. Усі пріоритетні видатки торік були профінансовані вчасно та в повному обсязі, а капітальні видатки зросли до 95 мільярдів гривень, прозвітував С. Марченко. У рамках так званого ковідного фонду, за його словами, витрачено 88,4 мільярда гривень. Ці гроші пішли на вирішення нагальних питань у соціальній сфері, посилення спроможності системи охорони здоров’я, стимулювання економіки, забезпечення правопорядку, на сферу освіти тощо. Зокрема, за рахунок цього фонду надано допомогу для 127 тисяч дітей ФОПів на суму 1,3 мільярда гривень, 471 тисяча ФОПів отримали допомогу в розмірі 8 тисяч гривень під час локдауну. Ковідні доплати отримали майже 70 тисяч медиків. Гроші витрачалися на закупівлю апаратів ШВЛ, забезпечення медзакладів киснем, придбання вакцини. Водночас, торік підвищувалася мінімальна заробітна плата, проіндексували пенсії для більш як десяти мільйонів пенсіонерів, призначено щомісячні компенсаційні виплати тим, кому виповнилося понад 80 років.
Голова Рахункової палати Валерій Пацкан (на знімку) зауважив, що в умовах пандемії наша економіка впала на 4 відсотки, на 9,5 відсотка зросло безробіття і до 3,1 мільярда гривень прострочена заборгованість із заробітної плати, яка досягла найбільшого з 2010 року рівня. Реагуючи на ситуацію, парламент торік 17 разів вносив зміни до держбюджету і, як результат, основні його показники істотно змінилися. Цього року зміни до бюджету вносилися вже тричі. У 2020-му уряд уперше не затвердив бюджетну декларацію, наголосив очільник Рахункової палати, тож кошторис на минулий рік формувався без стратегічних орієнтирів. Реальні доходи державного бюджету зменшилися на 1,8 відсотка, порівняно з попереднім роком. Деякі доходи взагалі не отримані. Як от, 4,4 мільярда гривень плати за ліцензії на азартні ігри. За рахунок втрати цієї суми не були профінансовані видатки на модернізацію лікарень та шкіл. П’ять відсотків державного бюджету або 68 мільярдів гривень — не проведені. Через неякісне планування і неналежну організацію роботи міністерств на початок грудня було не використано 93 мільярди гривень. Протягом 2020 року уряд прийняв 76 рішень про зміни видатків за кожною четвертою програмою. А за окремими з них -кілька разів. Цього року ухвалено вже 14 таких рішень.
У 2020 році було створено фонд боротьби з COVID-19 обсягом 65 мільярдів гривень, який протягом року збільшувався, наголосив В. Пацкан. Рішення про розподіл коштів фонду приймав уряд і на кінець минулого року з нього не встигли використати 12 мільярдів гривень. А частину коштів направили авансом за ще не поставлені товари. Протягом минулого року дефіцит державного бюджету став найбільшим за останні 10 років і становив 218 мільярдів гривень. Це призводить до руху по борговій спіралі, зазначив голова Рахункової палати. Для виконання бюджету уряд запозичив 640 мільярдів гривень, але залучати кошти на прийнятних для нас умовах стає дедалі складніше. Майже 50 відсотків незахищених видатків грудня минулого року проведені після 28 числа, коли уряду вдалося запозичити кошти. «У першому кварталі 2021 року кошти від державних зовнішніх запозичень так і не надійшли, — наголосив В. Пацкан. — Тож для фінансування загального державного бюджету залучалися кошти з єдиного казначейського рахунку».
Торік обсяг гарантованого державою боргу збільшився на 28 відсотків і досяг 2,5 трильйона гривень. На його обслуговування та погашення спрямовано 512 мільярдів гривень — це майже третина видатків бюджету. «Задумайтеся, — зауважив В. Пацкан, — майже кожен українець має 61 тисячу боргу, за обслуговування та погашення якого торік кожен заплатив 12,3 тисячі гривень».
Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Юрій Арістов звернув увагу на те, що закон про Державний бюджет 2020 року ухвалювався за півтора місяці до початку планового періоду. А внесені до нього зміни були спричинені об’єктивними чинниками, пов’язаними з поширенням коронавірусної інфекції. Парламентарій відзначив покращення роботи органів з адміністрування податків, розширення обсягів ремонтних робіт на дорогах, модернізацію ліній електропередач тощо. «Уряд під час виконання державного бюджету належним чином реагував на виклики, пов’язані з пандемією, приймаючи необхідні організаційні та кадрові рішення, — зауважив голова комітету. — Та в цілому впорався із поставленим завданням в умовах обмеженої міжнародної фінансової допомоги».
Після обговорення народні депутати підтримали постанову № 5612, згідно з якою звіт уряду взяли до відома та дали низку доручень Кабінету Міністрів.
Також народні депутати розглянули декілька поправок до проекту змін до закону про судоустрій та статус суддів (№ 3711-д).
Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила про те, що парламент організовує низку заходів, присвячених 25-річчю ухвалення Конституції і закликала народних депутатів взяти участь в урочистостях. Затим вона розпочала оголошення депутатських запитів.
Із днем народження вітали народних депутатів Владислава Бородіна, Романа Мулика та Валерія Стернійчука.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
