Смугасті красені ранніх сортів на ринках є, але вони вирощені під плівкою. Тому й смак у них невиразний, і ціна захмарна — навіть у червні на гуртових ринках продавці правлять по двадцять гривень за кілограм. Дешевші польові кавуни, та з урахуванням холодної дощової погоди вони дозріють не швидко. На додачу, десятки гектарів власникам пересівати довелося!
Одним з центрів баштанництва Таврії з повним правом можна назвати село Виноградове. Дині та кавуни тут традиційно вирощує більше сотні родин, і навіть голова територіальної громади Сергій Шматенко з родиною обробляє власний баштан на чотирьох гектарах земельного паю. Та результати важкої праці його та односельців не надихають.
— Щойно висадили кавуни, а тут холоди й зливи. Всі поля плавають — у низинах цілі озера стоять. Тож перша посадка загинула, довелося її пересівати. Вдруге сходи з’явилися, та дощі, які випадали з небаченою для наших країв частотою, зволожили землю так, що на баштан і не пройдеш. А між тим, саме час заводити туди культиватор, бо трава між рядками піднялася густо. Інакше ніяк — адже гербіциди ми принципово не використовуємо, і від бур’янів мусимо позбавлятися механічним способом. А як вчасно не позбавитися, то дика рослинність кавуни «задушить». Якщо пересівати баштан будемо змушені втретє, то вже й не знаю, коли з нього дочекаємося врожаю — хіба під кінець вересня, — роздумує голова Виноградівської ОТГ Сергій Шматенко.
Якщо кавунів з відкритого ґрунту на Херсонщині ще чекати й чекати, то черешня тут уже дозріла. Але з нею теж усе «не слава Богу». Через рясні дощі без того соковиті фрукти перебрали вологи, й репаються та згнивають просто на деревах. Їх поспіхом зривають — беруть, що можуть узяти, й так само поспіхом намагаються продати хоч за яку ціну. Вона, до речі, миттєво впала з попередніх 150 до 20 гривень за кілограм. Однак містяни не поспішають таку черешню розкуповувати навіть задешево: товарного виду вона не має.